Кілька разів на рік з наближенням свят виникає дискусія: потрібно чи не потрібно так багато святкувати? Часто питання виникають саме до практики перенесення вихідних і при цьому звертаються до гіпотетичного «європейського досвіду». Найгарячіші дискусії ведуться щодо впливу тривалого відпочинку на продуктивність праці.
Так голова Кіровоградського обласного осередку Всеукраїнського громадського об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» Юлія Шкурупій вважає, що на ведення бізнесу негативно впливають тривалі паузи через свята: «Два рази на рік (на Різдво і травневі свята) це ще нічого, але у нас є 8 березня, День конституції і т.д. А є ще період літніх, майже місячних відпусток. І кожен раз ділове життя в країні практично зупиняється… Я вважаю, що чим менша амплітуда коливань: робота — відпочинок, тим краща продуктивність праці. Тобто, не перепрацьовувати і не забагато відпочивати»
Щоб зрозуміти, чи не забагато відпочивають українці і як це впливає на продуктивність праці, подивимося, як справи з вихідними та відпустками у наших сусідів по Європі. Для порівняння – в Україні на свята припадає в загальному десять днів у році. Окрім того, найманим працівникам закон гарантує 24 дня щорічної оплачуваної відпустки.
Європейський досвід
Директива ЄС 2003/88 / ЄC, яка регулює питання робочого часу, встановлює граничні норми для всіх країн-членів: робочий тиждень, що не перевищує 48 годин, і щорічна оплачувана відпустка тривалістю не менше 20 днів. Ці мінімальні вимоги реалізовані в Україні, а в деяких країнах ЄС вони давно “перевиконані”. Окрім того, в кожній країні законодавство встановлює ряд офіційних святкових днів, які є вихідними. Не скрізь вони оплачуються роботодавцем, але загальна фактична кількість неробочих святкових днів (від 7 в Греції до 15 в Словаччині) в середньому навіть перевищує український показник.
В Європі також вважають, що на продуктивність праці впливає задоволеність умовами праці і сприйняття їх як справедливих. І це переважує економію від зниження зарплати або додатковий прибуток від скасованих відпусток. Так рівень задоволеності роботою вищий в Норвегії, Нідерландах та Німеччині (79%, 75% і 73%, відповідно), ніж в Словаччині, Греції та Угорщині (61%, 57%, 57 %).
За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», у Нідерландах мінімум щорічної оплачуваної відпустки не перевищує загальноєвропейський поріг – 20 днів. Кількість офіційних святкових неробочих днів – 10, як і в Україні. Але на практиці тамтешні наймані працівники трудяться в середньому лише 31 годину на тиждень (це найнижчий показник в ЄС), а фактична тривалість оплачуваної щорічної відпустки становить в середньому шість тижнів (угоди з профспілками перевищують установлений законом чотиритижневий мінімум).
Свята не “переносяться”, як в Україні, якщо вони припадають на суботу або неділю; таким чином, офіційних підстав для будь-яких додаткових вихідних у грудні-січні може взагалі не бути, якщо різдвяні свята (25-26 грудня) припадають на уїкенд. Але на практиці вся країна йде на різдвяні канікули в останній тиждень року: це настільки загальноприйняте явище, що воно офіційно враховується у графіку роботи державних установ.
Більшість відпускних днів все ж припадає, як і скрізь, на літо. В кінці травня, перед початком відпускного сезону, роботодавець виплачує працівникам “відпускну премію” (vakantiebijslag) – 8% від суми річної зарплати. Ця “тринадцята зарплата” була законодавчо закріплена в 1969 р Вона надається і тим, хто не має роботи, але отримує виплати по соціальному страхуванню – вважається, що щорічна відпустка це загальне право.
В інших країнах подібну премію виплачують наприкінці року. Згідно з останнім опитуванням дослідницької компанії Randstad, новорічна премія – звичайна справа в країнах Східної та Південної Європи, в Німеччині, Великобританії.
У Британії, як і в Нідерландах, офіційні свята не оплачуються роботодавцем. Їх кількість залежить від регіону: в Англії та Уельсі 8, в Шотландії 9, в Північній Ірландії – 10. При цьому мінімальна тривалість щорічної оплачуваної відпустки – 28 днів. Щорічна відпустка вважається одним з важливих елементів загальнодержавної політики охорони здоров’я і охорони праці, тому відповідне право має кожен працівник незалежно від трудового стажу. Але зі збільшенням стажу тривалість відпустки пропорційно збільшується.
Свята в Британії переносяться, якщо припадають на вихідні дні. Таким чином, якщо 25-26 грудня випали на кінець тижня, то наступні два дні все одно потрібно буде “відгуляти”, як і у нас. Окрім того, неробочими днями в Англії є 1 січня, п’ятниця напередодні Великодня і понеділок після неї, перший понеділок травня, останній понеділок травня (введений в 1965 р замість “плаваючого” понеділка після Трійці) і останній понеділок серпня. Таким чином, людей стимулюють влаштовувати собі канікули на Новий рік і в квітні-травні.
Цікавий досвід “антикризового” скорочення робочого часу був у Фінляндії. Рецесія початку 1990-х загострила там дисбаланси на ринку праці: з одного боку, високий рівень безробіття, тобто велика маса невикористаної робочої сили; з іншого боку, ті, хто мали роботу, перебували в постійному стані стресу на робочому місці від збільшеного навантаження. У відповідь на це уряд ввів політику “6 + 6”: роботодавців стимулювали переводити підприємства на дві шестигодинні зміни замість однієї восьмигодинної. У програмі брали участь 20 муніципалітетів, які поширювали державні субсидії медичним установам і громадським службам, переведеним на дві зміни. В результаті, зросла не тільки зайнятість, але і продуктивність праці. Тривалість робочого часу для середньостатистичної працівниці скоротилася на 20-25%, але зарплата – лише на 7% в середньому. Експеримент хвалили клієнти служб, які брали участь в програмі: загальний час роботи установи збільшилася, якість надаваних послуг покращився, кількість прогулів знизилося.
Насправді не всі працівниці переходили саме на 6-годинну зміну: багато натомість вважали за краще брати додаткові вихідні, оптимізуючи таким чином свій 30-годинний робочий тиждень.
Державна програма діяла з червня 1996 по грудень 1998 року, коли становище на ринку праці вирівнялося і необхідність у субсидуванні скороченою тижні відпала. Але в приватному секторі багато підприємств також перейшли на запропонований урядом графік, не отримуючи жодних субсидій. Більше того, як правило, в приватних компаніях працівникам не знижували зарплату (хоча й підвищили інтенсивність праці): втрати з надлишком компенсувалися зростанням продуктивності, коли за сприятливої економічної кон’юнктури виробничі потужності використовувалися не в одну восьмигодинну зміну, а в три або навіть чотири шестигодинних, тобто цілодобово.
Сьогодні найвідомішим прикладом скороченого робочого тижня є Франція: там нормою є 35 годин на тиждень. У Франції 11 офіційних святкових днів у році – правда, оплачувати роботодавці зобов’язані лише один з них, 1 травня; решта є оплачуваними вихідними там, де про це домовилися профспілки з роботодавцями. Мінімальний розмір відпустки – п’ять тижнів у році, тобто 25 робочих днів.Тим, хто працює більше 35 годин на тиждень, дається додаткову відпустка під назвою RTT (Réduction du Temps de Travail, скорочення робочого часу) – до 22 днів у році, пропорційно переробці. Це правило поширюється на понаднормову роботу не більше 39 годин на тиждень. Нарешті, додаткові дні відпустки дають тим, хто згоден провести частину цієї відпустки не влітку, а в якийсь інший сезон: за кожні три дні роботи влітку роботодавець “платить” трьома додатковими днями відпустки в інший час. У підсумку при вдалому збігу обставин у Франції працівник може отримати 9,5 тижнів відпустки.
Взагалі, сезонна “приналежність” вихідних днів – важливий для населення фактор, який бере до уваги законодавство багатьох країн. У Люксембурзі одне з 10 тамтешніх загальнонаціональних свят – день народження великого герцога, глави держави. Але у 1964-2000 рр. країною правив великий герцог Жан, що з’явився на світ 5 січня. Щоб позбавити громадян від незручності святкування на морозі, офіційне свято ще з 1962 р. перенесли на 23 червня – іменини правителя. Ця ж дата залишилася в силі і за його наступника, Анрі.
В Іспанії конкретний набір святкових днів у кожному автономному регіоні свій. Кількість їх не повинно перевищувати 14. Не більше дев’яти дат з цих 14 встановлює для регіону центральний уряд, не менше двох днів повинні бути вибрані місцевою владою. Як і в інших країнах (в т.ч. і в Україні), там регулярно трапляється, що між святковим днем і вихідними один робочий день, який раціональніше пропустити, відпрацювавши пізніше. В Іспанії такі дні отримали назву puente – місток. Часто цей робочий день не переносять на наступний тиждень, а просто дають працівникам відгул.
У Швеції теж є спеціальний термін для такого дня: Klämdag – затиснутий день. Як мінімум один з них повторюється щороку: п’ятниця після Вознесіння.
Як відпочивають найближчі сусіди по Європі
Мінімальна тривалість відпустки у Польщі не вище загальноєвропейського мінімуму, але зате діють суворі норми щодо того, як можна розпорядитися цими днями. Розділити 20 днів на кілька частин можна лише за бажанням самого працівника, і в цьому випадку одна з частин повинна бути не менше 14 календарних днів. Офіційна мета відпустки – відновлення сил працівника; тому якщо він не може “приступити до відпочинку” через хворобу, відпустку йому повинні перенести на інший час. 20 днів – мінімум, на який має право кожен, але коли загальний трудовий стаж (у який зараховується служба в армії, навчання, відпустка по догляду за дитиною, період отримання допомоги після звільнення) перевалить за 10 років, то тривалість відпустки збільшується до 26 днів.
Після 1989 року Сейм не наважився відбирати у населення травневі вихідні, тому свято просто перейменували з “Дня всесвітньої солідарності трудящих” в “Державне свято”. До того ж, на 3 травня призначили ще одне свято – річницю прийняття конституції 1791 року. В результаті польські трудящі, як і українські і західноєвропейські, отримали фактичні додаткові травневі канікули: нормою є перенесення робочих днів у травні, та й у зимовий сезон теж. Наприклад, зараз у поляків були довгі вихідні 25-28 грудня і 1-6 січня.
Коли офіційне свято в Польщі припадає на неділю, то додатковий вихідний не додається. Але якщо свято випав на суботу або інший день, який є регулярним вихідним на даному підприємстві, то перенесення неробочого дня здійснюється.
Словаччина – ще одна сусідня з Україною країна, що входить в ЄС. Має 15 офіційних свят плюс щорічна відпустка тривалістю 4 тижні. Довжина відпустки, як і в Польщі, залежить від стажу, тому за фактом всі громадяни у віці 33 року і старше, мають право вже на п’ятитижневий відпочинок.
Відпочинок = продуктивність?
Схоже, що продуктивність праці не те щоб зовсім не пов’язана з кількістю робочих годин у році – залежність є, але у випадку Європи вона зворотна. Це видно з статистичних даних ОЕСР, які враховують продуктивність і “працьовитість” найбільш економічно розвинених країн світу. З країн ЄС лідерами за кількістю годин, відпрацьованих середньостатистичним працівником в 2013 році, є Греція, Польща та Угорщина. Список продовжують країни Центральної та Східної Європи, а також жертви кризи 2008 р – Ірландія, Італія, Португалія. Тим часом дві найбільш розвинуті країни ЄС – Нідерланди та Німеччина – займають, відповідно, останнє і передостаннє місця. В “ледачій” частині списку також Норвегія, Данія, Франція, Словенія (найбільш успішна країна з європейських “новачків”), Бельгія, Швейцарія.
Тобто продуктивність праці (тобто відношення кількості працівників, помноженого на тривалість робочого часу, до вартості виробленого валового продукту) обернено пропорційна його тривалості. Якщо в країні немає технологій, що дозволяють більш ефективно розпоряджатися трудовими резервами і йти інтенсивним шляхом розвитку, то доводиться домагатися зростання ВВП екстенсивним шляхом “трудових подвигів” від заходу до світанку.
Продуктивність самих же суб’єктів підприємництва головним чином росте пропорційно інвестиціям в технології та основні фонди. Також в Європі свята максимально використовують для підняття рівня продажів. І саме тому початок різдвяного сезону там неухильно зсувається, дійшовши вже до жовтня. Навіть в Україні, за даними Держстату, роздрібний товарообіг в грудні стабільно перевищує листопадовий на 10-15% незалежно від того, яка в цілому ситуація в економіці.
Джерело: gre4ka.info
