Працевлаштування — важливий етап у житті кожної людини. Від правильності оформлення трудових відносин залежать не лише умови роботи, а й правовий захист працівника. Законодавство України передбачає чіткі правила, яких мають дотримуватися як працівники, так і роботодавці ще до моменту початку виконання трудових обов’язків. Варто зважати на базові норми, що регулюють порядок призначення на посади, зокрема й у сфері державної служби.
Право на працю закріплене у статті 43 Конституції України. Воно передбачає можливість кожного громадянина на вільний вибір або згоду на працю, справедливу оплату, безпечні та належні умови праці, а також захист трудових прав. Щоб це право було гарантовано на практиці, держава встановила низку обов’язкових норм, які регулюють укладення трудових договорів. Базовими серед них є статті 24 та 29 Кодексу законів про працю України (КЗпП), що забезпечують законне та прозоре оформлення трудових відносин для всіх категорій працівників, у тому числі державних службовців, доповнюючи положення спеціальних законів, зокрема Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу».
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Так, стаття 24 КЗпП визначає перелік документів, які працівник повинен надати при укладенні трудового договору. Серед них: паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудова книжка (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб, документи про освіту, кваліфікацію чи професійну підготовку, медичні документи у випадках, передбачених законодавством, військово-облікові документи для військовозобов’язаних, а також інші документи, якщо їх подання передбачене нормативно-правовими актами. Водночас особи, які працевлаштовуються вперше, мають право вимагати оформлення трудової книжки.
Відповідно до статті 29 КЗпП, до початку роботи роботодавець зобов’язаний ознайомити працівника з основними умовами трудових відносин. Працівнику має бути повідомлено про місце роботи, трудову функцію, дату початку виконання обов’язків, умови праці, режим роботи, тривалість робочого часу та відпочинку. Йому необхідно роз’яснити права та обов’язки, правила внутрішнього трудового розпорядку, а також повідомити про наявність небезпечних чи шкідливих виробничих факторів на робочому місці та передбачені для таких випадків пільги та компенсації. Обов’язковим є ознайомлення працівника з положеннями колективного договору, якщо такий укладено на підприємстві, та проведення інструктажу з охорони праці. Крім того, працівнику мають надати інформацію про тривалість щорічної відпустки, порядок і строки попередження у разі припинення трудового договору, а також умови та розмір оплати праці. Вся ця інформація надається працівнику під підпис, що є необхідною умовою належного інформування та правового захисту.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Дотримання вимог статей 24 та 29 КЗпП — загальна та обов’язкова умова для законного призначення працівника на будь-яку посаду. Це забезпечує його трудові права з першого робочого дня, надає можливість працівнику своєчасно отримати необхідну інформацію про свої обов’язки та гарантії, а роботодавцю — належним чином організувати робочий процес та виконати свої обов’язки відповідно до закону. Правильно оформлені трудові відносини — це не лише формальність, а й важливий правовий інструмент, що гарантує стабільність роботи, забезпечує прозорість у взаєминах між працівником і роботодавцем та створює умови для захисту прав та інтересів обох сторін. Саме тому варто приділяти належну увагу оформленню документів та дотриманню процедур, визначених трудовим законодавством України.
Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»
0 (800) 21 99 77 • E-mail: info@mediapro.com.ua
Щодо додаткових новації у сфері трудових відносин
2 травня 2025 року набув чинності Закон України від 27 березня 2025 року № 4339-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи», відповідно до якого доповнено статті 601 та 602 Кодексу законів про працю України такого змісту:
- За погодженням із роботодавцем працівник може працювати на умовах надомної роботи у разі навчання його дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою здобуття освіти відповідно до наказу (розпорядження) керівника такого закладу освіти на період такого навчання.
- За погодженням із роботодавцем працівник може працювати на умовах дистанційної роботи у разі навчання його дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою здобуття освіти відповідно до наказу (розпорядження) керівника такого закладу освіти на період такого навчання.
І варто пам’ятати: завдання кожного — не лише знати закон, а й дотримуватися його щодня. Адже право — це не просто папери, а про людей, їхні можливості, безпеку та впевненість. Саме тому важливо, щоб і роботодавці, і працівники були уважними до деталей, дбали про належне оформлення трудових відносин і пам’ятали: кожен заслуговує на гідні умови праці.
Джерело: LB
