Урядовий законопроект про новий варіант спрощеної системи оподаткування прийнятий в першому читанні


16 червня прийнятий у першому читанні урядовий законопроект № 8521 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва)". Цим законопроектом, як видно з його назви, запропоновано нове бачення "спрощенки".

Крім нього, у цей день розглядалися два альтернативні законопроекти: № 8521-1 Наталії Королевської (БЮТ) і № 8521-2 Арсенія Яценюка (НУ-НС), але безуспішно.

Звісно, з огляду на законодавчу практику, що склалася останнім часом, саме кабмінівський законопроект мав найбільші шанси бути прийнятим.

Без перебільшення сенсаційним можна назвати те, що в цьому законопроекті передбачено скасування обмеження віднесення на витрати платниками податку на прибуток витрат, понесених у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізосіб-спрощенців. Щоправда, при цьому такі платники податку на прибуток повинні будуть подавати до ДПС окремий звіт (в розрізі контрагентів-єдиноподатників) за операціями зі "спрощенцями".

Нагадаємо, ця норма (підпункт 139.1.12 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу (ПК)) на стадії розгляду проекту ПК викликала значне обурення серед підприємців. Тим не менше, на сьогоднішній день цей пункт є чинним.

Законопроектом пропонується нова редакція глави ПК, присвяченій спрощеній системі оподаткування (глава 1 розділу ХІV Кодексу).

Згідно із законопроектом усі платники податків — фізособи розділені на категорії ( залежно від обсягу доходу, наявності найнятих працівників та виду діяльності).

До першої категорії віднесені особи, які займаються ремісничою діяльністю; роздрібним продажем товарів на ринках (тобто саме в цю категорію потраплять нинішні платники фіксованого податку); наданням побутових послуг населенню. При цьому у них не повинно бути найманих працівників, а річний дохід не повинен перевищувати 150 мінімальних зарплат. Такі платники податків будуть сплачувати податок за ставкою від 1 до 10% "мінімалки".

 До другої категорії віднесені ті, хто займається виробництвом товарів; продажем товарів; наданням послуг "спрощенцям" і населенню (крім посередницьких послуг у сфері операцій з нерухомістю, а також у сфері страхування); ресторанним бізнесом. При цьому кількість найманих працівників не повинна перевищувати 10 осіб, а річний дохід — 1000 мінімальних зарплат. Ставка податку в такому випадку складе від 2 до 20% мінімальної заробітної плат.

Для цих категорій платників податків помісячні ставки податку в зазначених межах встановлюватимуться місцевими радами щорічно, залежно від виду госпдіяльності.

До третьої категорії віднесені особи, які займаються іншими видами діяльності (з урахуванням обмежень, встановлених ПК). При цьому кількість найнятих працівників не повинна перевищувати 10 осіб, а річний дохід — 2000 мінімальних зарплат. При цьому ставка податку складає 3% бази оподаткування для платників ПДВ і 5% — для неплатників ПДВ (за винятком виробників, що реалізують виключно продукцію власного виробництва; для них ставка знижується в 2 рази).

Щодо вимог, що висуваються до юросіб-єдиноподатників, потрібно виділити такі: кількість найнятих працівників не повинна перевищувати 50 осіб; річний дохід не повинен перевищувати 5000 мінімальних зарплат. Ставки податку встановлюється аналогічно ставкою, що застосовується для третьої категорії фізосіб-єдиноподатників.

Необхідно відзначити і ще один позитивний момент: можливість реєстрації "спрощенців" платниками ПДВ.

Серед інших положень законопроекту в пояснювальній записці до нього названі, зокрема, такі:

– скасування 50-відсоткової надбавки, яка застосовується до фіксуються ставками податку за кожного найнятого працівника;

– обмеження сфери застосування "спрощенки" (тут слід зазначити, що обмеження стосуються високорентабельних видів діяльності. Водночас з переліку виключена, наприклад, інтернет-торгівля);

– встановлення підстав для анулювання свідоцтва платника податків;

– встановлення фінансової відповідальності за порушення умов застосування спрощеної системи та інші.

Необхідно також сказати про появу ще однієї (особливої) категорії платників податків. До цієї категорії належать ті фізичні особи – громадяни України, які не мають статусу самозайнятих і несистематично здійснюють підприємницьку діяльність (несистематичний продаж товарів).

Ключові вимоги:

– діяльність повинна здійснюватися не частіше 4 разів на рік і не більше ніж 15 календарних днів на місяць (таким чином, сумарно можна займатися підприємницькою діяльністю не більше 60 днів на рік);

– діяльність повинна здійснюватися самостійно, без залучення найманих працівників;

– діяльність повинна полягати у продажу виробленої чи переробленої продукції, речей, товарів;

– вартість одноразово продаваних товарів не повинна перевищувати 25 мінімальних зарплат.

Ця категорія осіб повинна буде купувати короткострокові свідоцтва, сплачуючи по 1% мінімальної зарплати за кожен день дії свідоцтва.

До цієї категорії платників податків не можуть відноситься особи, які торгують транспортними засобами, предметами мистецтва, колекціонування та антикваріату або організовують торги (аукціони) такими предметами.

В цілому, даний законопроект можна охарактеризувати, як ліберальний. У всякому разі, вже той факт, що платники податку на прибуток отримують право на податкові витрати при здійсненні операцій зі "спрощенцями", а також те, що у "спрощенців" буде право реєструватися платниками ПДВ, є безсумнівним його плюсом.

Джерело: news.ligazakon.ua