Працівника прийнято на роботу до СПД. Трудової книжки у нього нема, оскільки ця робота для нього — перша. Хто має заповнити трудову книжку і поставити печатку на титульній сторінці, а також зробити записи про прийняття і звільнення з роботи?
Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також працю осіб, які працюють за трудовими договорами у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності (СПД) без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо).
Згідно з частиною другою статті 2 КЗпП працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору, у т. ч. і з фізичною особою. Трудовий договір з фізичною особою укладається лише в письмовій формі і реєструється у тижневий строк з часу фактичного допущення працівника до роботи у державній службі зайнятості за місцем проживання фізичної особи.
Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року № 260. Згідно з пунктом 3 цього Порядку під час реєстрації трудового договору сторони повинні подати:
– фізична особа— підприємець — паспорт, виписку із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності);
– особа, яка вперше працевлаштовується (не має трудової книжки), — паспорт, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).
На підставі запису про реєстрацію трудового договору фізична особа — підприємець вносить запис до трудової книжки працівника про прийняття його на роботу із зазначенням дати й номера трудового договору, повної назви центру зайнятості, а також дати і номера реєстрації трудового договору державною службою зайнятості.
Якщо протягом дії трудового договору виникне потреба внести зміни до нього, сторони повинні оформити ці зміни додатками до трудового договору і подати примірник додатка до того ж центру зайнятості, де було зареєстровано цей договір. При цьому якщо зміни пов’язані зі зміною професії і кваліфікації, зазначеної у трудовій книжці працівника, до останньої вноситься відповідний запис.
Трудова книжка працівника, який працює на умовах трудового договору у фізичної особи, зберігається безпосередньо у працівника (п. 2.20-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58; далі — Інструкція № 58).
При припиненні трудового договору фізична особа — підприємець робить у ньому запис про підстави його припинення (звільнення працівника) з посиланням на відповідну статтю КЗпП. Після цього сторони повинні повідомити центр зайнятості, який зареєстрував трудовий договір, про факт припинення трудових відносин шляхом подання своїх примірників трудового договору й додатків до нього (за наявності). Відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів має зняти трудовий договір з реєстрації внесенням до нього відповідного запису.
На підставі запису про зняття з реєстрації трудового договору в державній службі зайнятості фізична особа — підприємець вносить до трудової книжки працівника запис про звільнення з роботи з посиланням на відповідну статтю КЗпП та із зазначенням дати зняття трудового договору з реєстрації.
Усі записи, внесені фізичною особою — підприємцем до трудової книжки працівника, підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував цей трудовий договір, та засвідчуються печаткою цього органу.
Зразки відповідних записів у трудовій книжці працівника наведено в додатку.
Що стосується оформлення і видачі трудової книжки працівникові, для якого робота у фізичної особи є початком трудової діяльності, тобто першим робочим місцем, то відповідно до пункту 2.12 Інструкції № 58 першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки, на якій указуються відомості про працівника, має підписати особа, відповідальна за видачу трудової книжки, і після цього поставити печатку підприємства, установи, організації (або печатку відділу персоналу — за наявності), на яких уперше заповнюється трудова книжка.
Очевидно, що зазначеним вище правом не наділені ні фізичні особи — підприємці, ні посадові особи державної служби зайнятості (останні здійснюють свої функції щодо ведення трудових книжок працівників у межах, визначених пунктом 2.20-1 Інструкції № 58, тобто лише щодо завірення факту трудових відносин між працівником і фізичною особою — роботодавцем відповідно до зареєстрованого в державній службі зайнятості трудового договору).
Згідно з пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, період роботи у фізичної особи може бути підтверджено письмовим трудовим договором.
На сьогодні відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (набув чинності 1 січня 2004 року) до страхового стажу, який ураховується при призначенні пенсії та інших видів соціального забезпечення, зараховуються періоди трудової діяльності особи чи інші передбачені законодавством випадки, під час яких особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, у т. ч. загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню.
Неоформлення (неведення) трудової книжки роботодавцем — фізичною особою в нашому випадку не є порушенням норм трудового законодавства, а отже, не може тягти за собою адміністративну відповідальність.
