Мін’юст роз’яснив, скільки днів щорічної та додаткової відпустки гарантовано працівникам, як вони надаються та які обмеження діють під час воєнного стану. Особливий акцент зроблено на працівниках критичної інфраструктури та відповідальності роботодавця за порушення права на відпочинок.
Право на відпустки мають усі працівники (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також які працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Порядок надання щорічних відпусток
Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до завершення робочого року.
Право працівника на щорічну відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після завершення 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Хто може взяти відпустку раніше
Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:
- жінкам – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
- жінкам, які мають 2 і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
- людям з інвалідністю;
- особам віком до вісімнадцяти років;
- чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
- звільненим після проходження строкової військової служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом 3 місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
- сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
- працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
- працівникам, які мають путівку для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
- батькам – вихователям дитячих будинків сімейного типу;
- в інших випадках, якщо це передбачено законодавством, колективним або трудовим договором.
Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»
0 (800) 21 99 77 • E-mail: [email protected]
Тривалість відпустки
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Проте є певні професії, працівникам яких надається довше відпустка. Наприклад:
- працівники освіти – 56 календарних днів;
- гірникам, які працюють в кар’єрах і рудниках глибиною 150 метрів і нижче, працівникам лісової промисловості та лісового господарства – 28 календарних днів тощо.
Державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги.
Людям з інвалідністю I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи – 26 календарних днів.
Неповнолітнім працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.
Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу.
Поряд із щорічною основною відпусткою закон передбачає також щорічні додаткові відпустки, до яких належать:
- додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;
- додаткова відпустка за особливий характер праці;
- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати:
- 59 календарних днів;
- для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів.
Зразки документів • Посадові інструкції • Робочі інструкції
Для довідок: 0 (800) 21 99 77
Особливості надання відпусток у період дії воєнного стану
У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарних дні за поточний робочий рік. Крім працівників закладів освіти.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення)
Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку»
Формат: відеоуроки • Для довідок: 0 (800) 21 99 77
Відповідальність роботодавця за ненадання відпусток
За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об’єднань винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом:
- дисциплінарної;
- адміністративної;
- матеріальної;
- кримінальної.
Законом України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» встановлено відповідальність юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у вигляді штрафу за:
- порушення законодавства про охорону праці;
- невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки
Порядок і умови надання щорічних відпусток регулюються ст. 79 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та ст. 10 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504). Згідно з нормами цих статей надання відпустки є обов’язком роботодавця.
Відповідно частини п’ятої ст. 11 Закону № 504 забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Ненадання працівнику щорічних відпусток є порушенням законодавства про працю, за що передбачена фінансова та адміністративна відповідальність. Йдеться про фінансову відповідальність відповідно до:
- частини другої ст. 265 КЗпП;
- та адміністративну відповідальність згідно з частиною 5 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення – за порушення інших вимог трудового законодавства.
Проте, відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норма про відповідальність роботодавця за ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд не застосовуються
Джерело: Мін’юст
