Олександр КОРОБКА
З 1 січня 2015 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» в новій редакції викладено Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та внесено зміни і доповнення в ряд законодавчих актів
До яких змін це призведе у роботі підприємств-роботодавців та, власне, робітників з точки зору внесків, виплат в разі нещасного випадку чи пільг для робітників нашому журналу розповів начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Запорізькій області Олександр Коробка.
Основні новації
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі —Закон) завданнями Фонду соціального страхування та його робочих органів залишились зокрема:
— реалізація державної політики у сфері соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ;
— здійснення заходів з профілактики нещасних випадків, участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
— надання страхових виплат потерпілим і членам їх сімей та медико-соціальних послуг ;
— віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (зокрема основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності.
Додатково відповідно до Закону на Фонд соціального страхування та його робочі органи покладено такі завдання:
1. Реалізація державної політики у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування, а саме надання:
— допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
— допомоги по вагітності та пологах;
— допомоги на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві).
2. Оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
3. Здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, зокрема на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності.
Також Законом розширені завдання щодо:
— надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону;
— здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду;
— аналізу та прогнозування надходження коштів від сплати єдиного внеску;
— забезпечення функціонування інформаційно-аналітичних систем та здійснення обміну інформацією з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, реалізації державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Пенсійним фондом України для виконання Фондом покладених на нього функцій і завдань, визначених законодавством України, тощо.
Профілактика
У питаннях організації й фінансування Фондом профілактичних заходів істотних змін не відбулося. Фонд як і раніше буде займатися профілактикою травматизму на виробництві. Немає особливих змін і щодо повноважень і статусу страхових експертів.
Визначення класу професійного ризику
Індивідуальні тарифи та заохочення для тих, хто дотримується вимог охорони праці не запроваджені.
Схема визначення залишилась без змін: розмір внеску залежатиме від основного виду діяльності підприємства.
Контроль та нагляд у сфері соцстрахування
Контроль за діяльністю Фонду здійснюватиме Громадська рада Фонду, яку утворять у порядку, встановленому Кабміном.
Державний нагляд у сфері соцстрахування здійснює уповноважений Кабміном центральний орган виконавчої влади та інші органи, визначені законом.
Мінсоцполітики: здійснює державний нагляд у сфері соціального страхування від нещасного випадку та у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у частині забезпечення відповідності законодавству рішень правління Фонду.
Для роботодавців
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону встановлено, що з 1 січня 2015 р. під час нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або під час нарахування винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон про єдиний внесок) для платників єдиного внеску, визначені в абзацах 2 та 3 п. 1 ч. 1 ст. 4, застосовуються з коефіцієнтом 0,4 (крім винятків, передбачених цією частиною), в тому разі, якщо платником виконуються одночасно такі умови:
1. загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, у 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 р.; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує у 2,5 разу або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 р., то платник замість коефіцієнта 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується діленням загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 р. на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому разі коефіцієнт не може бути менш як 0,4);
2. середня заробітна плата на підприємстві збільшилася мінімум на 30 % порівняно із середньою заробітною платою за 2014 р.;
3. середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта становитиме не менш ніж 700 грн;
4. середня заробітна плата на підприємстві становитиме не менш як три мінімальні заробітні плати.
Водночас з 1 січня 2016 р. під час нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або під час нарахування винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені ч. 5 ст. 8 Закону про страховий внесок для платників єдиного внеску, визначених в абзацах 2 та 3 п. 1 ч. 1 ст. 4, буде застосовуватися коефіцієнт 0,6.
Для застрахованих осіб
Без змін залишились норми:
1. Призначення щомісячної страхової виплати потерпілим: «Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я. У разі якщо потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають» (п. 1 ст. 42 Закону).
2. Тимчасове переведення потерпілого на легшу роботу.
За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу нижче оплачувану роботу, зберігається його середньомісячний заробіток на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності вважається будь-яка втрата професійної працездатності, визначена МСЕК.
Необхідність переведення потерпілого на іншу роботу, її тривалість та характер установлюються ЛКК або МСЕК.
За згодою потерпілого роботодавець зобов’язаний надати йому рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу за наявності відповідних вакансій.
Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечує потерпілого відповідною роботою, Фонд сплачує потерпілому страхову виплату у розмірі його середньомісячного заробітку.
3. Середньомісячний заробіток обчислюється в порядку, встановленому Кабміном (ст. 39 Закону).
4. Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві та профзахворювання: «Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподаткованого доходу). При цьому перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації» (абз. 3 п. 3 ст. 42 Закону).
Зазнали змін такі норми:
| Редакція Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» які спричинили втрату працездатності» | Редакція Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» | Примітка |
| Одноразова допомога потерпілому | ||
| У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески до Фонду (п. 2. ст. 34) | У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи із 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на день настання права потерпілого на страхову виплату (п. 2 ст. 42) | Максимальна сума одноразової допомоги раніше: |
| Одноразова допомога сім’ї та утриманцям в разі смерті потерпілого | ||
| У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не меншим за п’ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні (п. 7 ст. 34) | У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім’ї, у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більше як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на день настання права на страхову виплату (п. 6 ст. 42) | За попередньою редакцією Закону:
За новою редакцією Закону: |
| Щомісячні страхові виплати утриманцям в разі втрати годувальника | ||
| У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати (п. 9 ст. 34) | У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати. | Без змін
Норма відсутня у попередньому Законі |
| Страхові виплати при встановленні причинного зв’язку смерті потерпілого з нещасним випадком або профзахворюванням | ||
| У разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у ст. 33 цього Закону, визначається виходячи із щомісячних страхових виплат та пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із ст. 29 цього Закону. Причинний зв’язок смерті потерпілого з одержаним ’ каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів. | У разі, якщо смерть потерпілого, який одержував страхові виплати, настала внаслідок ушкодження здоров’я від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, розмір щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право, визначається виходячи із розміру щомісячної страхової виплати на день смерті потерпілого. Причинний зв’язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів. | При розрахунку щомісячних страхових виплат утриманцям не враховується сума пенсії по інвалідності.
У разі встановлення причинного зв’язку смерті з нещасним випадком або професійним захворюванням за «новим» Законом не виплачується одноразова допомога сім’ї та особам, які перебували на утриманні |
| Заміна щомісячної страхової виплати одноразовою | ||
|
| У разі якщо ступінь втрати працездатності є невеликим, за бажанням потерпілого на виробництві щомісячна страхова виплата може бути замінена робочим органом Фонду виплатою одноразової допомоги. Умови та порядок заміни щомісячної страхової виплати одноразовою визначаються правлінням Фонду (п. 16 ст. 42) | Норма відсутня у попередньому Законі |
Стаття надана редакцією журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
