Як розрахувати «відпусткові» та «лікарняні», якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу?


Розрахунок заробітної плати за період відпустки і часу хвороби, підтвердженої листком непрацездатності, працівникам, які працюють в умовах неповного робочого часу, має певні особливості, котрі має враховувати бухгалтер для правильного нарахування вказаних виплат

Насамперед зауважимо, що неповний робочий час працівникові може бути встановлено у вигляді неповного робочого дня або неповного робочого тижня. Подекуди роботодавці поєднують такі режими роботи, що не заборонено законодавством і навіть підтверджується листами Міністерства праці та соціальної політики України від 29.03.2007 № 713/19/71-07 та Міністерства соціальної політики України від 29.08.2012 № 318/13/116-12. Однак останній варіант трапляється рідше й призводить до додаткових ускладнень у процесі обліку та оплати відпрацьованого працівниками часу.

Можливість установлення працівникові неповного робочого часу передбачена ст. 56 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Так, за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, у т. ч. таку, що перебуває під її опікою або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний установлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Треба знати!
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Неповний робочий час може бути встановлено за заявою працівника (у такому разі роботодавець видає наказ про переведення працівника на роботу в умовах неповного робочого часу, у якому зазначає строк роботи в таких умовах, кількість годин — у разі переведення працівника на неповний робочий день або кількість днів — у разі переведення на неповний робочий тиждень) або ж за рішенням роботодавця у зв’язку з упровадженням змін в організації виробництва і праці. В останньому випадку встановлення неповного робочого часу вважатиметься зміною істотних умов праці, про яку працівник має бути попереджений не пізніше ніж за два місяці до встановлення нового режиму роботи (ст. 32 КЗпП).

Оплата праці в умовах неповного робочого часу провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.
Розглянемо докладніше особливості розрахунку «відпусткових» та «лікарняних» при режимі неповного робочого часу.

РОЗРАХУНОК «ВІДПУСТКОВИХ»

Працівник, який працює в умовах неповного робочого часу (дня або тижня), має право на щорічну основну відпустку тривалістю не менше ніж 24 календарних дні в загальному порядку (ст. 56 КЗпП, ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; листи Міністерства праці та соціальної політики України від 12.03.2007 № 66/06/186-07 та від 21.05.2009 № 279/13/84-09).

Розрахунок «відпусткових» у разі роботи на умовах неповного робочого дня

Розрахунок «відпусткових» працівникові, який працює в умовах неповного робочого дня, не має особливостей порівняно з розрахунком «відпусткових» для працівників, які працюють протягом повного робочого дня.
Так, згідно з п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (Порядок № 100), «відпусткові» розраховують як добуток кількості календарних днів відпустки на середньоденну заробітну плату (ЗП), яка розраховується діленням сумарного заробітку працівника за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (крім святкових і неробочих днів, установлених законодавством).

ПРИКЛАД
Працівник, що працює на умовах неповного робочого дня (4 год. на день), іде в щорічну відпустку з 06.07.2015 по 16.07.2015.
Кількість календарних днів у році — 365, із яких 10 — святкові та неробочі.
Дані про нараховану ЗП та відпрацьований час за останні перед відпусткою 12 місяців наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Місяці розрахункового періоду

Нарахована ЗП, грн.

Кількість відпрацьованих днів

Кількість відпрацьованих годин

Липень 2014

2000,00

23

92

Серпень 2014

2000,00

20

80

Вересень 2014

2000,00

22

88

Жовтень 2014

2000,00

23

92

Листопад 2014

2000,00

20

80

Грудень 2014

2000,00

23

92

Січень 2015

2000,00

20

80

Лютий 2015

2000,00

20

80

Березень 2015

2000,00

21

84

Квітень 2015

2000,00

21

84

Травень 2015

2000,00

18

72

Червень 2015

2000,00

20

80

Разом

24 000,00

251

1004

Середньоденна ЗП: 24 000 : (365 – 10) = 67,61 грн.
Сума «відпусткових»: 67,61 ∙ 11 = 743,71 грн.

Розрахунок «відпусткових» у разі роботи на умовах неповного робочого тижня

Розрахунок «відпусткових» працівникові, який працює в умовах неповного робочого тижня, має певні особливості.

Так, Міністерство праці та соціальної політики України в численних листах (від 21.05.2009 № 279/13/84-09, від 25.05.2009 № 294/13/84-09, від 12.03.2007 № 66/06/186-07, від 07.08.2009 № 472/13/84-09) наголошувало на тому, що в разі коли працівник з незалежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня (наприклад, наказом по підприємству працівники були переведені на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня), середньоденна ЗП для оплати часу щорічної відпустки обчислюється діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого фактично відпрацьованого періоду, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, установлених законодавством, а також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював при скороченому робочому тижні (простої). Якщо ж працівник працює на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням (у зв’язку із сімейними обставинами, роботою за сумісництвом тощо), нарахування середньої ЗП для оплати часу відпусток провадиться на загальних підставах.

У своїх роз’ясненнях компетентний орган посилається на положення абзацу шостого п. 2 Порядку № 100, у якому зазначено, що час, протягом якого працівники згідно із законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. На думку Міністерства соціальної політики України, зазначена норма стосується, зокрема, випадків, коли працівники з незалежних від них причинпрацювали в режимі неповного робочого тижня.

У зазначених вище положеннях п. 2 Порядку № 100 ідеться лише про «законність» та «поважність» причин відсутності роботи в працівника, а не про можливість його впливу на такі причини. Отже, до поважних причин роботи на умовах неповного робочого тижня можна віднести не лише зміну режиму робочого часу з ініціативи роботодавця, а й, наприклад, ті ж сімейні обставини працівника або його роботу за сумісництвом. До того ж «законною» підставою для роботи працівника в умовах неповного робочого тижня за власним бажанням та за згодою роботодавця є положення ст. 56 КЗпП.
Також варто зауважити, що в листі від 25.05.2009 № 294/13/84-09 Міністерство праці та соціальної політики України ототожнює кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював при скороченому робочому тижні, з простоєм.

Нагадуємо, що простій — це призупинення роботи, спричинене відсутністю організаційних або технічних умов, потрібних для її виконання, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП). Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду чи окладу (ст. 113 КЗпП).

В умовах неповного робочого тижня, по-перше, робота не призупиняється, а по-друге, не відпрацьовані за графіком дні не підлягають оплаті в розмірі не нижче від 2/3 тарифної ставки працівника. З огляду на зазначене ототожнення кількості робочих днів, протягом яких працівник не працював при скороченому робочому тижні з ініціативи роботодавця, з простоєм не відповідає нормам трудового законодавства.

Таким чином, при розрахунку середньоденної ЗП працівникові, який працює на умовах неповного робочого тижня, заробіток за останні 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період треба ділити на кількість календарних днів року або меншого фактично відпрацьованого періоду, зменшену не лише на кількість святкових і неробочих днів, а й на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював, незалежно від того, з чиєї ініціативи встановлено неповний робочий тиждень, адже законодавець у Порядку № 100 оперує поняттями «поважність» та «законність» причин установлення особливого режиму роботи, а не можливістю впливу на них самих працівників.

Звичайно, не виключено, що при перевірці уповноважені органи можуть наголошувати на власному баченні ситуації.

ПРИКЛАД
Працівник, що працює на умовах неповного робочого тижня (через день), іде в щорічну відпустку з 06.07.2015 по 16.07.2015.
Кількість календарних днів у році — 365, із яких 10 — святкові та неробочі.
Дані про нараховану ЗП та відпрацьований час за останні перед відпусткою 12 місяців наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Місяці розрахункового періоду

Нарахована ЗП, грн.

Кількість робочих днів у місяці

Кількість відпрацьованих робочих днів

Кількість робочих днів, не відпрацьованих у зв’язку з установленням неповного робочого тижня

Липень 2014

2000,00

23

11

12

Серпень 2014

2000,00

20

10

10

Вересень 2014

2000,00

22

11

11

Жовтень 2014

2000,00

23

12

11

Листопад 2014

2000,00

20

10

10

Грудень 2014

2000,00

23

11

12

 Січень 2015

2000,00

20

10

10

 Лютий 2015

2000,00

20

10

10

 Березень 2015

2000,00

21

11

10

 Квітень 2015

2000,00

21

10

11

 Травень 2015

2000,00

18

9

9

 Червень 2015

2000,00

20

10

10

Разом

24 000,00

251

125

126

Середньоденна ЗП: 24 000 : (365 – 10 – 126) = 104,80 грн.
Сума «відпусткових»: 104,80 ∙ 11 = 1152,80 грн.

РОЗРАХУНОК «ЛІКАРНЯНИХ»

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (Порядок № 1266).

Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 440.

З огляду на те, що для страхових випадків, які настали з 04.07.2015, Порядок № 1266 діє в новій редакції (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 439), пропонуємо передусім розглянути нововведення.

Так, «лікарняні» обчислюються множенням суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної ЗП (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Треба знати!
Згідно зі старою редакцією Порядку № 1266 оплачувалися лише робочі дні, які припадали на період тимчасової непрацездатності.

Середньоденна ЗП обчислюється діленням нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) ЗП, на яку нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості в розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин.

До поважних причин згідно з Порядком № 1266 належать:
• тимчасова непрацездатність:
• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами,
• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку (за медичним висновком);
• відпустка без збереження заробітної плати.

 

Треба знати!
У старій редакції Порядку № 1266 розрахунковим періодом вважалися шість місяців.

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), у яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Середньоденна ЗП не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється діленням установленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

На відміну від Порядку № 100, у Порядку № 1266 подано вичерпний перелік поважних причин, за наявності яких роботодавець при розрахунку середньоденної ЗП має зменшити кількість календарних днів зайнятості в розрахунковому періоді на кількість календарних днів, не відпрацьованих працівником із цих причин. Робота в умовах неповного робочого тижня таким переліком не передбачена, а тому середньоденна ЗП працівника, який працює в умовах неповного робочого часу (дня або тижня), обчислюватиметься діленням нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) ЗП, на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості в розрахунковому періоді, без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин, визначених Порядком № 1266.

Таким чином, розрахунок «лікарняних» працівника, що працює в умовах як неповного робочого дня, так і неповного робочого тижня, буде однаковим.

ПРИКЛАД

Працівник, що працює на умовах неповного робочого тижня (через день), приніс листок непрацездатності, виданий на період з 06.07.2015 по 10.07.2015 (п’ять днів). Страховий стаж працівника становить 10 років (допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі 100 % середньої заробітної плати).

Кількість календарних днів у році — 365.
Дані про нараховану ЗП та відпрацьований час за останні перед хворобою 12 місяців наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

Місяці розрахункового періоду

Нарахована ЗП, грн.

Кількість робочих днів у місяці

Кількість відпрацьованих робочих днів

Кількість робочих днів, не відпрацьованих у зв’язку з установленням неповного робочого тижня

Липень 2014

2000,00

23

11

12

Серпень 2014

2000,00

20

10

10

Вересень 2014

2000,00

22

11

11

Жовтень 2014

2000,00

23

12

11

Листопад 2014

2000,00

20

10

10

Грудень 2014

2000,00

23

11

12

Січень 2015

2000,00

20

10

10

Лютий 2015

2000,00

20

10

10

Березень 2015

2000,00

21

11

10

Квітень 2015

2000,00

21

10

11

Травень 2015

2000,00

18

9

9

Червень 2015

2000,00

20

10

10

Разом

24 000,00

251

125

126

Середньоденна ЗП: 24 000 : 365 = 65,75 грн.
Сума «лікарняних»: 65,75 ∙ 5 = 328,75 грн.

Стаття надана редакцією газети «Кадри і зарплата»
спеціально для інтернет-порталу «Всеукраїнська асоціація кадровиків» 
(детальніше — газета «Кадри і зарплата» № 17, 2015)

Анна Хміль,
експерт з бухгалтерського та податкового обліку

Матеріали до теми


Право на безоплатну вторинну правову допомогу: розширено коло осіб
Розширено коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. 3 травня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України ...
Звільнення працівників дистанційно: чи законно це
Враховуючи зміни у Законі України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що за новації відбулися у питаннях звільнення? Звільнення, ...
Нормативно-правові акти окупаційних сил не є правомірними
Нормативно-правові акти окупаційних сил та окупаційних адміністрацій російської федерації є нікчемними, не створюють жодних правових наслідків, і нікчемність цих актів ...