Який порядок нарахування надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою і неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров’я?


 Який порядок нарахування надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою і неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров’я? Чи включається до стажу роботи навчання в інтернатурі, робота у медико-санітарній частині промислового підприємства, робота на посаді медичного реєстратора, військова служба (не строкова) у складі збройний сил СРСР, робота у військовій санітарній частині, робота за сумісництвом у лікувальному закладі (основне місце роботи — викладач медичного училища, інституту)? Чи поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року № 1418 на працівників з немедичною освітою (біологів, бактеріологів), які до 2009 року працювали на посадах лікаря лаборанта та лікаря бактеріолога?

На запитання відповідає головний спеціаліст департаменту розвитку профспілкового руху Федерації профспілок України Тамара МАЦЕНКО

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року № 1418 затверджено Порядок виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров’я (далі — Постанова № 1418).
Ним передбачено, що надбавка за вислугу років виплачується лише медичним працівникам та професіоналам з вищою немедичною освітою, які працюють у державних та комунальних закладах охорони здоров’я.

Зокрема, надбавки передбачено таким категоріям працівників:
— керівникам закладів охорони здоров’я та їхнім заступникам з-поміж лікарів;
— заступникам головного лікаря з медсестринства;
— керівникам структурного підрозділу з-поміж лікарів;
— лікарям будь-якої лікарської спеціальності;
— головним медичним сестрам;
— фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою усіх спеціальностей (колишня назва: «середній медичний персонал»);
— професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров’я (зокрема, біологам і бактеріологам).

Зазначена надбавка не передбачена таким категоріям працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я, як:
— фармацевтичні працівники;
— медичні реєстратори;
— дезінфектори;
— молодші медичні сестри та інші категорії молодших спеціалістів (сестра-господарка,
прибиральниця, буфетниця тощо);

Відповідно до Класифікатора професій, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 28 липня 2010 року № 327 (ДК 003:2010) та Випуску 78 «Охорона здоров’я» галузевого Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого та впроваджено в дію наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 березня 2002 року № 117, медичних реєстраторів віднесено до технічних службовців, а дезінфекторів та молодших медичних сестер — до робітників. Тому робота на цих та на фармацевтичних посадах не враховується до стажу, що дає право на цю надбавку.

До стажу роботи, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, включається час:
— роботи у державних та комунальних закладах охорони здоров’я України, СРСР і союзних республік СРСР на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (середнього медичного персоналу);
— відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у разі коли дитина потребує домашнього догляду, — період відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, або коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежна) — не більш як до досягнення нею 16-річного віку;
— відведений на підвищення кваліфікації з відривом від роботи, якщо працівник до і після направлення на підвищення кваліфікації працював на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (середнього медичного персоналу) в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
— навчання у клінічній ординатурі;
— строкової військової служби, якщо працівник до призову на військову службу працював на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (середнього медичного персоналу) в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, і протягом трьох місяців після звільнення з військової служби (без урахування часу проїзду на постійне місце проживання) був прийнятий на роботу на одну із зазначених посад в державному або комунальному закладі охорони здоров’я;
— коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (зокрема, час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).

Час навчання в інтернатурі враховується до такого стажу роботи, адже лікарі-інтерни зараховуються до штатів закладів охорони здоров’я, на базі яких вони проходять інтернатуру, про що робиться відповідний запис у трудову книжку лікаря-інтерна.

Стаж роботи для визначення розміру цієї надбавки нараховується за всіма місцями роботи працівника в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, зокрема і при роботі за сумісництвом на посадах, які дають право на надбавки.

Перелік закладів охорони здоров’я означено у наказі Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я» від 28 жовтня 2002 року № 385. Медико-санітарні частини віднесено до переліку закладів охорони здоров’я. У роз’ясненнях до цього наказу, зокрема, сказано, що медико-санітарною частиною називається міська поліклініка або міська лікарня з поліклінікою, призначені винятково для надання медичної допомоги робітникам промислових підприємств, будівельних організацій, підприємств транспорту. Тому на доповнення до Постанови № 1418 Кабінет Міністрів ухвалив ще одну постанову — «Про внесення змін до пункту 4 Порядку виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров’я» від 20 січня 2010 року № 47. Нею додано пункт щодо визначення стажу роботи, який дає право на надбавки, такого змісту: час роботи у будь-яких державних та комунальних установах, закладах та організаціях незалежно від підпорядкування на посадах, визначених Постановою № 1418, та за умови, що оплата праці таких працівників здійснюється відповідно до умов оплати праці медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я. Отже, під час визначення права на надбавку за стаж роботи працівникам медико-санітарних частин треба керуватися зазначеними вище нормами.

Документом для визначення стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, є трудова книжка або інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують наявність стажу роботи.