Передплати журнал

Знання не буває зайвим: що таке воєнний стан для бізнесу і для громадян?


У зв’язку із потенційно можливою загрозою введення в Україні воєнного стану, бізнес має розуміти, які обмеження та заборони на нього чекають у разі введення такого стану, щоб не бути заскоченим зненацька.

Насамперед, військовий стан в Україні чи в її окремих місцевостях вводиться у разі збройної агресії чи її загрози.

Введення військового стану передбачає надання спеціальних повноважень військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування, необхідних для відвернення загрози чи відсічі збройної агресії, а також тимчасове обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

 

Як запроваджується воєнний стан?

В Україні доволі складний механізм введення воєнного стану: спочатку Рада нацбезпеки та оборони (РНБО) приймає рішення про введення воєнного стану. Після цього Президент України своїм Указом вводить воєнний стан і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та одночасно подає проект закону про введення воєнного стану. Верховна Рада України у дводенний строк має зібратись і затвердити Указ Президента про введення воєнного стану шляхом прийняття Закону про введення воєнного стану. І тільки після затвердження Верховною Радою України Указу Президента України про введення воєнного стану такий Указ разом із законом про його затвердження підлягає негайному оприлюдненню та виконанню.

Незважаючи на складність процедури введення воєнного стану, законодавством надається два дні від прийняття рішення РНБО до затвердження Верховною Радою України Указу Президента України про введення такого стану.

 

Які особливості воєнного стану, що можуть вплинути на звичайну діяльність бізнесу?

З дня введення воєнного стану військове командування наділяється додатковими повноваженнями в місцевостях, де введено військовий стан, управління від держадміністрацій переходить до військово-цивільних адміністрацій. Наведемо особливості воєнного стану, які, вочевидь, впливатимуть на звичайних порядок ведення бізнесу.

Під охорону армії та правоохоронних органів переходять об’єкти державного значення, об’єкти транспортної системи України та об’єкти, що забезпечують життєдіяльність населення, запроваджується особливий режим їх роботи.

Запроваджується трудова повинність для працездатних осіб, які не мобілізовані і не заброньовані за підприємствами на період дії воєнного стану, для виконання робіт оборонного характеру або ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, або до суспільно корисних робіт.

Рішення про запровадження трудової повинності приймає військове командування.

Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану визначений Постановою КМУ від 13 липня 2011 року № 753 «Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану».

Військове командування має право використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю.

Військове командування має право примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.

Примусове відчуження майна передбачає попереднє або наступне повне відшкодування його вартості. Вилучення майна проводиться безоплатно. В Україні на сьогодні є чинним Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Запроваджується комендантська година. Постановою КМУ від 8 липня 2020 року № 573 передбачено умови та порядок введення комендантської години, умови світломаскування, порядок утворення комендатур у населених пунктах, де введено воєнний стан, та повноваження коменданта та комендатури.

Комендатурами встановлюється особливий режим в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, а також руху транспортних засобів. Патрулям дозволяється проникнення на територію підприємств без дозволу суду з можливістю використання засобів зв’язку і транспортних засобів, що належать бізнесу.

Патрулі матимуть право перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян.

Може встановлюватись заборона або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, та вводитись пропускний режим на певні об’єкти чи території за перепустками.

У підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян у разі порушення ними режиму воєнного стану може вилучатись електронне комунікаційне обладнання, телевізійна, відео- і аудіоапаратура, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку.

У підприємств, установ і організацій вилучатиметься навчальна та бойова техніка, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини.

Буде заборонено торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.

Для фізичних і юридичних осіб може бути встановлена військово-квартирна повинність з розквартирування військовослужбовців, правоохоронців, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ.

Якщо керівники підприємств, установ та організацій будуть неналежно виконувати вимоги воєнного стану чи наказів комендатур, їх можуть відсторонити від роботи без збереження заробітної плати із одночасним призначенням виконуючих обов’язки керівника такої юридичної особи.

 

Банківські платежі

Якщо воєнний стан буде введено на всій території України, то Національний банк відповідно до постанови НБУ від 23 грудня 2003 року № 577 «Про затвердження Положення про порядок здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті в особливий період», має право прийняти рішення про обмеження, зупинення здійснення безготівкових розрахунків у банках, які зареєстровані (або мають відокремлені підрозділи) у місцевостях, у яких введено воєнний стан (тобто по всій Україні). При цьому НБУ може прийняти рішення щодо здійснення безготівкових розрахунків тільки через визначені уповноважені банки.

Якщо під час військових дій буде виведено з ладу електронну систему платежів, безготівкові розрахунки будуть здійснюватися на підставі паперових платіжних доручень.

 

Управління бізнесом

Увесь український та іноземний бізнес на території України у разі введення воєнного стану зіткнеться із радикальною зміною управління бізнесом.

Це пов’язано, зокрема, з можливістю примусового перепрофілювання бізнесу на виробництво необхідної для обороноздатності країни продукції, можливістю примусового відчуження майна бізнесу за незрозумілою процедурою та ціноутворенням; загрозою вилучення, як міри покарання за невиконання умов воєнного стану та наказів коменданта, електронного комунікаційного обладнання, телевізійної, відео- і аудіоапаратури, комп’ютерів та інших технічних засобів зв’язку; вилучення навчальної та бойової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, сильнодіючих хімічних та отруйних речовин; забороною торгівлі алкогольними напоями, необхідністю надавати свої приміщення для військово-квартирної повинності тощо.

 

Трудові ресурси

У разі введення воєнного стану бізнес зіткнеться зі значними кадровими проблемами. Частина працівників підприємств буде мобілізована на військову службу, частина — для трудової повинності, і якими ресурсами бізнес зможе замінити своїх мобілізованих працівників — не зрозуміло. Проте бізнес буде зобов’язаний зберігати за мобілізованими працівниками їх робочі місця. Щоправда, оплату праці мобілізованим здійснює держава.

На режим роботи багатьох підприємств вплине запровадження комендантської години чи пропускної системи при встановленні обмеженого пересування фізичних осіб.

Наразі ані чинним Кодексом Законів про працю, ані законодавством України щодо воєнного стану не передбачено заборону звільняти працівника підприємства з роботи під час воєнного стану за його ініціативи. Єдина заборона для працівників — це заборона для певних категорій громадян змінювати місце свого проживання та заборона на вільне пересування, якщо такі заборони введені військовими.

 

Чи можливо бізнесу упередити себе від ризиків, пов’язаних із введенням воєнного стану?

Повністю убезпечити себе від ризиків, пов’язаних із введенням воєнного стану, надзвичайно складно. Проте підготувати бізнес до можливого воєнного стану таким чином, щоб не втратити свій бізнес, можна. Насамперед необхідно розуміти, що під час воєнного стану буде встановлено державне управління майже в усіх галузях економіки, що, в свою чергу, суттєво обмежить права власників на управління своїм бізнесом та на розпорядження його активами. На нашу думку, найбільш вразливими для бізнесу від введення військового стану є корпоративні права власників бізнесу, майно, фінанси та трудові ресурси бізнес-структур. Мінімізувати ризики від введення воєнного стану можна, однак уникнути їх цілком — майже неможливо.

Так, у Статутах компаній, на нашу думку, рекомендується передбачити механізм відчуження (чи обмеження у їх відчуженні) корпоративних прав учасників на період дії воєнного стану, щоб під час воєнного стану ваш бізнес не перейшов до рейдерів.

Створити внутрішні нормативні акти про порядок роботи компанії під час воєнного стану, якими передбачити такі можливі заходи:

Провести ринкову оцінку (за можливості) майна, яке перебуває під загрозою примусового його відчуження під час воєнного стану.

Провести окрему інвентаризацію майна, яке, у разі введення воєнного стану, буде вилучене (навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини).

Укласти наперед відповідні договори або забезпечити у інший спосіб місця збереження товарів, заборонених до реалізації під час воєнного стану: зброї, сильнодіючих хімічних і отруйних речовин, а також алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі.

У разі введення воєнного стану заборонити працівникам використовувати власність компанії, яка може бути вилучена через порушення вимог воєнного стану, зокрема електронного комунікаційного обладнання, телевізійної, відео- і аудіоапаратури, комп’ютерів та технічних засобів зв’язку у особистих цілях та всупереч вимог наказів військового коменданта, щоб не допустити їх вилучення.

Із контрагентами не буде зайвим укласти додаткові угоди до діючих договорів, а з новими контрагентами — договори, в яких значно розширити обсяг обставин непереборної сили (форс-мажор), при настанні яких особа звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов’язань.

Зокрема, початок обставин непереборної сили, які виникли із введенням воєнного стану, пов’язувати не із необхідністю підтвердження їх настання рішенням відповідної Торгово-промислової палати, а безпосередньо датою набрання чинності Закону про введення військового стану.Щодо можливої мобілізації працівників компанії, необхідно продумати кадровий резерв на заміщення посад мобілізованих працівників.

Український бізнес має бути готовим до різних несподіванок, у тому числі і до введення воєнного стану.

Анатолій Романюк, адвокат, керівник практики кримінального права АО «Вдовичен та партнери»

Джерело: Ліга:закон

Матеріали до теми


Судова практика розгляду трудових спорів під час воєнного стану: надання відпустки без збереження заробітної плати, призупинення трудових відносин, виплата заборгованості із заробітної плати
У зв’язку з прийняттям 15 березня 2022 року Закону України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» ...
Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці: контакти
У зв’язку зі створенням Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, юрисдикція якого поширюватиметься на Кіровоградську, Дніпропетровську й Запорізьку ...