Державна мова — українська мова, якій Конституцією України надано статус мови офіційного спілкування посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування під час виконання посадових обов’язків, а також мови діловодства і документації цих органів та посадових осіб.
Вільне володіння державною мовою — застосування мовних знань і комунікативних навичок, які забезпечують уміння і здатність виражати будьякий смисл в усній чи письмовій формі в усіх сферах суспільного життя та діяльності державних органів.
Стандарт української мови для державних службовців — законодавчо регламентований комплекс мовних знань, що забезпечує посадовим особам у державних органах професійну діяльність, спрямовану на практичне виконання завдань і функцій держави.
ПІДСТАВИ ДЛЯ ПРОХОДЖЕННЯ АТЕСТАЦІЇ
Відповідно до статті 8 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889VIII (далі — Закон № 899) державний службовець повинен обов’язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації.
Право на державну службу визначене у статті 19 Закону № 889, а вимоги до осіб, які претендують на вступ на державну службу — у статті 20 Закону № 889, і ці особи мають бути повнолітніми громадянами України, які вільно володіють державною мовою та мають відповідний рівень освіти та досвід роботи в залежності від категорії посади.
Продовження статті «Атестація щодо вільного володіння державною мовою для державних службовців» Лариси Мартиненко читайте у журналі «Довідник кадровика» № 12, 2017.
Джерело: редакція журналу «Довідник кадровика. КАДРОВИК.UA»
