Передплати журнал

Час простою не з вини працівника оплачується не нижче від 2/3 тарифної ставки


Мінсоцполітики у листі № 179/06/186-13 від 10 жовтня 2013 року нагадало, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові окладу.

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити керівництво. Порядок такого попередження не врегульований законодавчо, тобто попередження можливе й усне, і письмове, головне — своєчасне.

За час простою, у разі виникнення виробничої ситуації, небезпечної для людини і навколишнього середовища, не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

На час простою не з вини працівника оформляються:

  • акт простою (фіксуються причини, що зумовили припинення роботи);
  • наказ роботодавця, в якому може бути зазначено, зокрема, що в період простою працівники звільняються від виконання трудових обов’язків. Якщо за таких умов у період простою з працівниками станеться нещасний випадок, то він буде кваліфікуватися як нещасний випадок невиробничого характеру.

Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.

Питання необхідності присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою може бути вирішено у Правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.