Перш за все, слід зазначити, що статтею 10 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) та статтею 79 Кодексу законів про працю передбачено, що черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Порушення строку такого повідомлення надає можливість працівникові вимагати перенесення щорічної відпустки на інший період. Письмовим повідомленням у цьому разі може слугувати як окремо складений документ довільної форми, так і підпис працівника про ознайомлення у наказі про надання щорічної відпустки.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону № 504 щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. При цьому ця частина відпустки не обов’язково має бути першою її частиною.
Статтею 8 Конвенції Міжнародної організації праці «Про оплачувані відпустки» № 132, ратифікованої Україною Законом від 29 травня 2001 року № 2481-III, розбивка щорічної оплачуваної відпустки на частини може бути дозволена компетентним органом або іншим відповідним органом у кожній країні. Якщо інше не передбачено в угоді, яка стосується роботодавця і зацікавленої особи, що працює за наймом, і за умови, що тривалість роботи такої особи дає їй право на це, одна із таких частин відпустки складається, принаймні, з двох безперервних робочих тижнів.
Щодо обмежень, пов’язаних з днем тижня, на який припадає закінчення частини використаної відпустки та днем початку невикористаної частини щорічної основної відпустки, то в діючому законодавстві України їх не встановлено.
Одночасно наголошуємо, що це роз’яснення не встановлює норм права, а носить інформаційний характер.
