Чи можна припинити контракт із працівником під час його непрацездатності: позиція ВП ВС


Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, сформульованих в постановах Верховного Суду України

Роботодавець може припинити трудовий договір з працівником з підстав, передбачених контрактом, під час його тимчасової непрацездатності, шляхом зміни дати звільнення на дату першого дня після закінчення періоду непрацездатності.

Відповідне положення міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18.

Обставини справи

Позивач працював за контрактом на посаді директора державного підприємства. За порушення умов цього договору Міністерство звільнило позивача із займаної посади під час тимчасової непрацездатності. Він звернувся до суду з вимогами визнати незаконним і скасувати наказ про його звільнення, поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову, вважаючи, що на позивача, з яким трудовий договір припинений з підстав, передбачених у контракті, не поширюється гарантія неможливості звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності. Позивач подав касаційну скаргу.

Велика Палата Верховного Суду має вирішити дві проблеми:

1) за правилами якого судочинства розглядати такий спір;

2) чи можливо припинити трудовий договір з підстав, передбачених контрактом, під час тимчасової непрацездатності працівника.

Позиція Великої Палати

Щодо юрисдикції суду

З огляду на те, що позивач оскаржує його звільнення з посади директора за пунктом 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП), а не за пунктом 5 частини першої статті 41 цього кодексу, спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Щодо суті касаційної скарги

З метою узгодження практики застосування частини третьої статті 40 КЗпП Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду України від 26 грудня 2012 року у справі № 6-156цс12 і від 23 січня 2013 року у справі № 6-127цс12, а також від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, сформульованого у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 640/10761/14-ц. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що гарантія частини третьої статті 40 КЗпП поширюється на випадки припинення контракту з працівником за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП. А у разі порушення цієї гарантії негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки).

 

Матеріали до теми


Відпустка без збереження заробітної плати під час воєнного стану за ініціативою роботодавця
Розділом VI Закону України від 15 листопада 1996 №504/96-ВР «Про відпустки» зі змінами (далі – Закон № 504) передбачено надання працівникові ...