Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, сформульованих в постановах Верховного Суду України
Роботодавець може припинити трудовий договір з працівником з підстав, передбачених контрактом, під час його тимчасової непрацездатності, шляхом зміни дати звільнення на дату першого дня після закінчення періоду непрацездатності.
Відповідне положення міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18.
Обставини справи
Позивач працював за контрактом на посаді директора державного підприємства. За порушення умов цього договору Міністерство звільнило позивача із займаної посади під час тимчасової непрацездатності. Він звернувся до суду з вимогами визнати незаконним і скасувати наказ про його звільнення, поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову, вважаючи, що на позивача, з яким трудовий договір припинений з підстав, передбачених у контракті, не поширюється гарантія неможливості звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності. Позивач подав касаційну скаргу.
Велика Палата Верховного Суду має вирішити дві проблеми:
1) за правилами якого судочинства розглядати такий спір;
2) чи можливо припинити трудовий договір з підстав, передбачених контрактом, під час тимчасової непрацездатності працівника.
Позиція Великої Палати
Щодо юрисдикції суду
З огляду на те, що позивач оскаржує його звільнення з посади директора за пунктом 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП), а не за пунктом 5 частини першої статті 41 цього кодексу, спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
Щодо суті касаційної скарги
З метою узгодження практики застосування частини третьої статті 40 КЗпП Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду України від 26 грудня 2012 року у справі № 6-156цс12 і від 23 січня 2013 року у справі № 6-127цс12, а також від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, сформульованого у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 640/10761/14-ц. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що гарантія частини третьої статті 40 КЗпП поширюється на випадки припинення контракту з працівником за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП. А у разі порушення цієї гарантії негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки).
