З таким питанням доволі часто звертаються автомобільні перевізники Державної служби з питань праці. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі — Закон № 2344), автомобільним перевізником вважається фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.
Згідно зі статтею 16 Закону № 2344 до персоналу автомобільного транспорту належать працівники, які безпосередньо надають послуги з перевезення пасажирів чи вантажів, виконують роботи з ремонту й технічного обслуговування транспортних засобів, а також надають допоміжні послуги, пов’язані з перевезеннями.
Читайте також: «Два водія на один автомобіль: графік роботи та оплата праці»
Трудові відносини з таким персоналом регулюються трудовим законодавством, включаючи положення про дисципліну праці та правила внутрішнього трудового розпорядку.
У статті 18 Закону № 2344 зазначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів перевізники зобов’язані:
- організовувати роботу водіїв, визначати режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства;
- забезпечувати дотримання вимог законодавства з питань охорони праці;
- організовувати та контролювати своєчасне проходження водіями медичних оглядів;
- забезпечувати працівників належними санітарно-побутовими умовами.
Контроль за роботою водіїв має забезпечувати належне виконання ними службових обов’язків, включаючи дотримання режимів праці та відпочинку, а також вимог законодавства про працю.
Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»
0 (800) 21 99 77 • E-mail: info@mediapro.com.ua
Отже, виходячи з викладеного, автомобільний перевізник для здійснення перевезень зобов’язаний укладати з водіями трудові договори, а не договори цивільно-правового характеру.
Водночас частина 1 статті 1 Закону № 2344 визначає поняття автомобільного самозайнятого перевізника — це фізична особа-підприємець, яка здійснює перевезення пасажирів на таксі на комерційній основі або за власний кошт без застосування праці найманих водіїв.
Джерело: Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці