У зв’язку з мобілізацією працівників кадровикам доводиться робити накази щодо мобілізованих працівників. Зважаючи на те, що практика із цього питання ще не напрацьована, виникає багато запитань. Як правильно писати в наказі: «увільнити» чи «звільнити»? Чи треба вносити відповідний запис до трудової книжки мобілізованого працівника?
Багато працівників кадрових служб у наказі щодо мобілізованих працівників використовують термін «увільнити від роботи», але у ст. 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2233-XII зазначено, що громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються районними (міськими) військовими комісаріатами на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за ними місця роботи, обійманої посади і середньої заробітної плати.
Не слід плутати поняття «звільнити від роботи» та «звільнити з роботи». Термін «звільнити від роботи» в законодавстві вживається при звільненні від роботи на зазначений строк, а термін «звільнення з роботи» означає розірвання з працівником трудового договору (Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58; Інструкція № 58).
Місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізичних осіб — підприємців зберігаються за їх працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації (ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України; КЗпП); які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, проте продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту (ч. 4 ст. 119 КЗпП).
До трудової книжки вносять відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення, відомості про нагородження й заохочення, відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи й раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв’язку із цим винагороди (Інструкція № 58).
Автор — Наталя Козинець, фахівець із трудового права та кадрового діловодства, експерт гарячої лінії редакції журналу «Довідник кадровика»
Повна відповідь — у газеті «Кадри і зарплата» № 18, 2016
