У деяких країнах право голосу на виборах мають лише платники податків. І, на думку керівника Держпраці, «було б непогано передбачити і в нас такі запобіжники».
Високий показник тіньової зайнятості негативно позначається на економіці країни. В Україні декілька мільйонів громадян працюють без офіційного оформлення трудових відносин з роботодавцем. Про це заявив голова Держпраці Роман Чернега в ході презентації результатів спільного проекту Євросоюзу та Міжнародної організації праці в Україні «Зміцнення адміністрації праці з метою покращення умов праці й подолання не задекларованої праці», реалізованого у 2017–2019 році.
«Станом на сьогодні ми можемо говорити про декілька мільйонів наших громадян, які працюють поза межами офіційних трудових відносин», — сказав Чернега, зазначивши, що таким чином громадяни погоджуються на відсутність соціальних гарантій і прав повноцінних членів суспільства.
Чиновник сказав, що високий показник тіньової зайнятості, крім недоліків для самих працівників, негативно позначається на економіці країни. При цьому Чернега заявив, що в деяких країнах право голосу на виборах мають лише платники податків.
«Я думаю, було б непогано передбачити й у нас такі запобіжники, які б працювали системно і допомагали робити Україну кращою, економічно стабільнішою, багатшою», — додав він.
Говорячи про результати проекту, чиновник підкреслив, що сотні тисяч оформлених відповідно до законодавства працівників отримали соціальний пакет та можливість відкладати на пенсію, а також право об’єктивного розслідування нещасних випадків. При цьому Україна завдяки проекту отримала комплекс рекомендацій щодо впровадження стандартів Євросоюзу та Міжнародної організації праці, а понад дві тисячі експертів пройшли навчання та підвищили свої знання з цих тем.
Новий трирічний проект ЄС-МОП «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні» передбачає допомогу у впровадженні європейських стандартів безпеки та здоров’я на роботі, трудових відносин, реалізації практичних заходів для зниження рівня незадекларованої праці. Таке бачення щодо подолання незадекларованої праці очільника Держпраці України Романа Чернеги опубліковано на порталі УНІАН.
Питання щодо притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю, зокрема, за незадекларовану працю постає вже давно.
Роботодавці, наприклад, іноді дивуються, чому за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) мають відповідати тільки вони, адже саме працівників дуже часто влаштовує такий порядок справ.
Звісно, відповідь тут не може бути однозначною, оскільки потрібно аналізувати першопричини, які змішують і працівників, і роботодавців вдаватися до порушення законодавства про працю. А причин може бути декілька: від економічних (заробіток більший, додаткові гарантії у вигляді субсидій) до правового нігілізму (життя одним днем, небажання «ділитися» з державою та при цьому сподівання на державну пенсійну та соціальну допомогу).
Звісно, таке становище не може продовжуватися вічно, оскільки ми вже пожинаємо плоди «життя одним днем» того покоління, чия основна трудова діяльність проходила у 90-ті роки минулого століття, і бажання вижити перемагало над думкою, який розмір пенсії матимемо у 2020 році.
Багато українців має мізерні пенсії і змушені після настання пенсійного віку шукати роботу. Звісно, ситуацію вирішувати потрібно працюючи в кількох площинах: підвищуючи правову свідомість українців, створюючи сприятливі умови для бізнесу і працівників щодо оподаткування та інших фінансових заохочень. Але чи варто на цьому етапі позбавляти громадян України права, гарантованого їм Конституцію — обирати і бути обраними? Питання може бути надто гострим на фоні того, що значна частина населення працює за кордоном і не бере участі у виборах у зв’язку з фізичною відсутністю на території України, а значна частина громадян зневірилася у чесних виборах.
Держава мусить не допустити, щоб така перемога не стала зрадою. З питання відповідальності працівника за неофіційне працевлаштування ми зверталися до Виконавчого Віце-президента Всеукраїнськоого об’єднання організацій роботодавців «Конфедерація роботодавців України» Олексія Мірошниченко, який надав доволі цікаву відповідь: «Хороша ідея — спільна відповідальність як працівника, так і роботодавця, однак кримінальна — ні! Ми повинні максимально декриміналізувати трудове і, можливо, податкове законодавство. За нелегальне працевлаштування може передбачатися також адміністративна відповідальність».
Як бачимо, проти жорстоких заходів виступають навіть роботодавці, бо якщо не стримувати наміри щодо покарання непрацевлаштованих або працюючих неофіційно, то можна повернутися у минуле століття, коли існувало поняття «дармоїдство».
Дармоїдство в нетермінологічному значенні — «лінь, неробство», «життя за рахунок чужої праці, на чужий рахунок»,«паразитичне існування за рахунок суспільства» є однією з форм соціального паразитизму, а одтак було кримінально караним діянням. У законодавстві СРСР в 1961–1991 роках — склад злочину, що полягав у «тривалому проживанні повнолітньої працездатної особи на нетрудові доходи з ухиленням від суспільно корисної праці.
У всьому має бути здоровий глузд і раціональне рішення.
