Працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку на час виконання обов’язків військової служби
З дати відпустки військовослужбовця у зв’язку з вагітністю та пологами підстав для виплати середнього заробітку не вбачається, оскільки військовослужбовцем не виконуються обов’язки військової служби. Виплати середнього заробітку, передбачені статтею 119 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) можуть бути відновлені, на думку посадовців, лише після того, як військовослужбовець приступить до виконання обов’язків військової служби.
Це аргументують тим, що відповідно до умов статті 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть виконуватися в робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов’язки військової служби:
— на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) упродовж робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
— поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов’язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
— під час виконання державних обов’язків, у тому числі, якщо ці обов’язки не були пов’язані з військовою службою;
— під час виконання обов’язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
