Відповідно до вимог частини 11 статті 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII за призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності, як на основній, так і на сумісних роботах.
Згідно з пунктом 11 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої Наказом від 12 березня 2007 року № 80 (далі — Інструкція) виплата середнього заробітку військовозобов’язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами.
Вимогами пункту 12 Інструкції визначено, що підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов’язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов’язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов’язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування). До рахунків додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов’язаним, призваним на збори, за затвердженою цієї Інструкцією формою.
Якщо військовозобов’язаний або резервіст захворів під час зборів та продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а після дня закінчення зборів, у разі непрацездатності (перебування на лікарняному), замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до абзацом 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою від 8 грудня 1995 року № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Працівникам, які працювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
