Стаття 43 Конституції України гарантує, зокрема, кожній людині право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується. Це стосується й осіб, які не досягли повноліття.
Осіб віком від 16 до 18 років приймають на роботу без згоди батьків. Зазвичай осіб віком до 16 років до роботи не допускають. Але за згодою одного з батьків особи, що досягли п’ятнадцяти років, можуть влаштовуватись на роботу в особливих випадках. Крім цього, для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює (ст. 188 Кодексу законів про працю України).
У статті:
- Із якого віку неповнолітні можуть працювати
- Особливості звільнення працівників, що не досягли 18 років
- Трудові гарантії та компенсація
- Основні заборони щодо відпусток, матеріальної відповідальності та зниження заробітної плати
- Коли неповнолітні набувають повної цивільної дієздатності
- ЗРАЗОК письмової згоди від одного з батьків (або особи, яка його заміняє)
- ЗРАЗОК Журналу обліку працівників, які не досягли 18 років
Шукайте статтю «Процедура працевлаштування неповнолітніх» у журналі «Діловодство» № 7-8, 2019.
