В Мінекономіки відповіли, чи надають гарантії для працівників при направленні на курси підвищення кваліфікації, якщо вони проводяться дистанційно.
При направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігають місце роботи (посаду) і провадять виплати, передбачені законодавством (ст. 122 Кодексу законів про працю, далі — КЗпП).
Виплати, які провадяться працівникам за час підвищення кваліфікації, визначені постановою КМУ від 28 червня 1997 року № 695 (далі — Постанова № 695).
Тож, якщо працівник, навчаючись дистанційно, не здійснює поїздки до місця навчання та, відповідно, не перебуває в дорозі, а також не здійснює витрати на проживання у зв’язку з переїздом на навчання, то відшкодування таких витрат (вартості проїзду, добових, витрат, пов’язаних з наймом житлового приміщення), не може здійснюватись. Водночас, коли працівник підтвердить відповідні витрати, гарантії, передбачені Постановою № 695, мають бути забезпеченими.
Окрім того, в Мінекономіки наголошують, що оскільки в даному випадку навчання здійснюється всупереч пункту 1 постанови № 695 без «відриву від виробництва», підстав для збереження середнього заробітку за цей час не вбачається.
