Реєструйся

Головне, що потрібно знати про суспільно корисні роботи в умовах воєнного стану


В умовах воєнних дій всі зусилля суспільства мають бути спрямовані на опір агресору та подолання наслідків вторгнення. Всі ці чинники впливають на зростання необхідності збільшення кількості трудових ресурсів, залучених до забезпечення нормального функціонування суспільства. Одним із таких ресурсів є залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт.

«Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753.

Суспільно корисні роботи – це види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення, а також не можуть бути пов’язані з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку, та до яких належать роботи і послуги, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки.

Раніше писали: Дещо про суспільно корисні роботи під час воєнного стану

До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами на період мобілізації та воєнного часу з метою виконання робіт, що мають оборонний характер), а саме:

  • зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо-переміщені;
  • працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу позаштатних (невоєнізованих) формувань цивільного захисту, – у порядку переведення;
  • особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
  • здобувачі вищої та професійно-технічної освіти;
  • особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Читайте також: Суд помилково призначив особі з інвалідністю суспільно корисні роботи

Важливо! Під час воєнного стану для зареєстрованого безробітного та особи, яка шукає роботу, підходящою вважається робота, яка:

  • відповідає його (її) освіті, професії/професіям (спеціальності/спеціальностям), кваліфікації, а також набутому особою за період своєї трудової діяльності досвіду роботи;
  • не потребує кваліфікації (спеціальності), професійної підготовки, або робота, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на робочому місці.

Під час воєнного стану у разі відсутності відповідної роботи зареєстровані безробітні направляються на громадські та інші роботи тимчасового характеру або на суспільно корисні роботи.

 

Увага! Забороняється залучати до суспільно корисних робіт малолітніх дітей та дітей віком від чотирнадцяти до п’ятнадцяти років, жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також вагітних жінок у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров’я.

З кожною із зазначених осіб укладається строковий трудовий договір. Працівникам підприємств, які функціонують в умовах воєнного стану, за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати не може бути нижчим від розміру середньої заробітної плати за основним місцем роботи.

Читайте також: Що таке суспільно корисні роботи в умовах воєнного стану і хто може бути залучений до них?

Іншим працездатним особам за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати у разі виконання норми праці не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на дату її нарахування.

Джерело: Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці


Індивідуальна кадрова онлайн консультація з експертом особисто (ZOOM, VIBER, SKYPE)

Експерти-юристи проєкту «КАДРОВИК.UA» надають індивідуальні онлайн-консультації з трудового законодавства у робочий час:

з 9:00 до 18:00 з понеділка по п’ятницю.

0 (800) 219 977, (067) 317-58-86
podpiska@mediapro.com.ua

Матеріали до теми


Кейс для кадровика. Чи можливе розширення функцій працівника та доповнення новими обов’язками в оновленій посадовій інструкції без додаткової оплати?
СИТУАЦІЯ Стаж роботи працівника (особа з інвалідністю 3-ї групи) на підприємстві 30 років: з 2006 до сьогодні — провідний економіст; ...
Підписано Державний бюджет ’2024: про прожитковий мінімум, виплати і зарплати
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Витрати на соціальний захист населення передбачені ...
У НАДС обговорили питання запровадження системи оплати праці на основі класифікації посад у 2024 році
УНАДС відбулася робоча зустріч, де обговорили питання запровадження системи оплати праці на основі класифікації посад у 2024 році. Провідні представники ...