Статтею 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет) передбачено, що у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України – гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.
Використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави для здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Згідно із постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України» оплата праці нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні, виплати матеріальної допомоги, премій та призів є поточними неторговельними операціями в іноземній валюті.
Відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492, з поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб – резидентів за розпорядженням власника рахунку здійснюються, зокрема, оплата праці працівникам-нерезидентам, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні, а саме виплата готівкою або перерахування на рахунки цих осіб, відкриті в уповноважених банках України.
З урахуванням викладеного, оплата праці нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні, може здійснюватись в іноземній валюті, при цьому зазначені операції не потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Джерело: tr.sfs.gov.ua
