В українських компаніях дедалі частіше з’являються професії, запозичені зі світового ринку — від маркетологів-докмейстерів до супервайзерів та інших фахівців, назви яких не прописані у вітчизняному Класифікаторі професій. Постає запитання: як коректно вносити такі посади у штатний розпис, щоб не порушити законодавство?
Національний класифікатор України «Класифікатор професій» (КП), затверджений наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року № 327, — це обов’язковий інструмент, яким мають керуватися органи влади, місцевого самоврядування та всі роботодавці під час оформлення трудових книжок та кадрових документів. КП визначає базові назви робіт і професій, а також правила формування нових назв — особливо важливо в умовах появи нових сфер діяльності та технологій.
Спробуйте безплатний доступ до онлайн-системи «КАДРИ.UA» та отримайте готові практичні рішення для будь-якої кадрової ситуації.
Класифікатор прямо дозволяє утворювати похідні назви професій від тих, що вже зазначені у додатках А та Б. Це означає, що роботодавець може адаптувати назву під реальні функції працівника, якщо вона відповідає трудовим завданням та змісту роботи.
Окремі професійні назви у КП подано з дужками — саме в них часто вказано загальноприйняті іншомовні синоніми, які застосовуються у класифікаційних стандартах інших країн. Такі синоніми можуть використовуватися як самостійні або альтернативні професійні назви. Наприклад:
- менеджер (управитель) з персоналу;
- фахівець із методів розширення ринку збуту (маркетолог);
- начальник доку (докмейстер);
- повірений морський (супервайзер).
Це дає можливість роботодавцю легально застосовувати міжнародні професійні найменування — головне, щоб основна професія була вибрана з КП, а похідна назва утворена згідно з правилами розділу 3.
Зразки документів • Посадові інструкції • Робочі інструкції
Для довідок: 0 (800) 21 99 77
Отже, якщо потрібної вам «іноземної» професії немає у Класифікаторі, слід:
- Обрати найближчу за змістом професійну назву з КП, яка відповідає трудовим функціям та обов’язкам працівника.
- Утворити похідну назву, використавши допустимі іншомовні варіанти або додавши уточнення у дужках.
- Вносити таку назву у штатний розпис, трудовий договір та інші кадрові документи.
Саме так можна одночасно дотриматися законодавчих вимог і зберегти міжнародну впізнаваність професій у компанії.
Джерело: Східне міжрегіональне управління Держпраці
