...
Реєструйся

Колективні договори це непросто так, їх також перевірятиме Держпраці


Держпраці та її територіальні органи уповноважені здійснювати перевірку дотримання юридичними особами, які використовують найману працю, в тому числі гарантій, встановлених Законом України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 року № 3356-XII (далі — Закон № 3356).
До такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду (постанова від 20 березня 2019 у справі № 808/1032/17), розглянувши справу за позовом товариства в ГУ Держпраці про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати припис відповідача, яким встановлено порушення позивачем умов колективного договору, що передбачає заборону загального зменшення тривалості робочого часу більш ніж на 8 годин на тиждень (відбулося введення нового графіка роботи з одноденним робочим тижнем).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідач помилково виніс оспорюваний припис про порушення ним пункту 3.3 колективного договору, оскільки його положення можуть застосовуватися тільки в разі зменшення обсягів виробництва. Скаржник також вважає, що виключні повноваження щодо здійснення контролю за виконанням умов колективного договору законодавством покладено на самих учасників такого договору, зокрема, профспілкові організації, трудові колективи, тому втручання державних органів у правовідносини, що виникають в процесі виконання колективного договору, є неправомірними.

Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу позивача.

Як встановили суди попередніх інстанцій, наказом керівника товариства введено зміна істотних умов праці, а саме: введено новий графік роботи з одноденним робочим тижнем. Станом на дату прийняття цього наказу чинним був колективний договір, відповідно до пункту 3.3.2 якого встановлено, що загальне зменшення тривалості робочого часу не повинно перевищувати 8 годин на тиждень.

З огляду на це суд погодився з тим, що позивач допустив порушення вимог статті 18 КЗпП, частини 1 статті 5, частини 1 статті 9 Закону № 3356, бо не дотримувався норм і гарантій, встановлених чинним колективним договором.

Колегія суддів також відхилила доводи позивача про те, що органи Держпраці не мають права втручатися в правовідносини, що виникають з колективного договору.