Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (згідно зі статтею 73 Кодексу законів про працю України).
За наявності кількох підстав для отримання такої відпустки максимальна її тривалість не може бути більшою ніж 17 календарних днів. Окрім того, реалізувати відпустку можна, якщо на день її початку працівник має стаж роботи в рахунок року, за який просить надати йому відпустку, тривалістю хоча б один день. Період перебування у відпустці для догляду за дитиною не зараховується до стажу роботи, що дає право на зазначену соціальну відпустку.
Батько, який виховує дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, має право на додаткову соціальну відпустку, якщо:
• матір дитини на тривалому перебуванні у лікувальному закладі;
• він не перебуває у шлюбі, а у свідоцтві про народження дитини записаний як батько;
• удівець;
• розлучений та виховує дитину без матері.
Документи, які підтверджують право батька на додаткову соціальну відпустку на дітей (окрім заяви про надання такої відпустки і копії свідоцтва про народження дитини):
• копія свідоцтва про розірвання шлюбу і копія рішення суду про місце проживання дитини;
• копія свідоцтва про смерть матері або позбавлення її материнських прав;
• у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі — копія лікарняного чи довідки про знаходження на стаціонарному лікуванні;
• у разі повторного шлюбу батька — додатково довідка органу реєстрації актів цивільного стану, яка підтверджує, що дитина не усиновлена новою дружиною.
Зазначимо, що додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів є соціальною і надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини, до чи після. Працівник також не втрачає право на неї в році досягнення дитиною граничного віку для її надання.
Право на додаткову соціальну відпустку залежить як від підстав, так і від віку дитини. Оскільки відповідно до статті 19 Закону № 504 визначено вік для такої категорії як «жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років», та не встановлено вік дитини з інвалідністю, усиновленої дитини, дитини під опікою, дитини одинокої матері (батька), слід керуватися загальними нормами законодавства.
Також варто пам’ятати, що чинне законодавство не визначає строку давності, після якого працівник втрачає право на додаткові соціальні відпустки. Відтак, якщо працівник має невикористану таку відпустку за попередній рік чи за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки.
