Працівниця одного із підприємств поцікавилася у ГУ Держпраці у Дніпропетровській області стосовно того, який період має включатися до розрахунку суми компенсації за дні невикористаної відпустки, у випадку коли працівнику надається відпустка із послідуючим звільненням, при тому, що місяць надання відпустки та звільнення не збігаються.
ВІДПОВІДЬ: Незалежно від того, скільки заяв подаватиме працівник щодо надання відпустки з подальшим звільненням, відділу кадрів підприємства необхідно видати два окремих накази: про надання відпустки та про звільнення.
Це пов’язано з тим, що за Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, зазначені накази мають різні строки зберігання: п’ять років — наказ про надання щорічної відпустки та 75 років — наказ про звільнення. Крім того ці накази зазвичай зберігаються в різних справах, зокрема, наказ про надання відпустки — у справі «Накази про надання відпусток», а наказ про звільнення — у справі «Накази з особового складу».
Першим варто видати наказ про надання відпустки з таким розрахунком, щоб виплатити працівникові зарплату й відпускні не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
З наказом про звільнення можна не поспішати (раптом працівник передумає звільнятися або захворіє та доведеться скасовувати наказ) і видати його за день — два до останнього дня відпустки (саме цей день буде днем звільнення), щоб встигнути оформити трудову книжку й розрахувати та виплатити працівникові всі належні суми відповідно до статті 47, 116 Кодексу законів про працю України.
Компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, працівнику повинні виплатити в день звільнення.
