Змін зазнала Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13 листопада 2001 року № 455.
Із цього документа прибрали пункт 1.9, за яким листок непрацездатності (довідку) в амбулаторно-поліклінічних закладах видає лікуючий лікар (фельдшер) переважно за місцем проживання чи роботи. Водночас тепер відсутня й вимога про наявність заяви-клопотання погодженої з головним лікарем або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу, якщо особа обрала лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи.
Позитивно, що лікуючому лікарю в амбулаторно-поліклінічних закладах дозволили продовжувати листки непрацездатності, залежно від тяжкості захворювання, до 15 календарних днів (раніше було до 10 календарних днів).
Також на період проведення заходів, спрямованих на протидію COVID-19, лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто на строк, необхідний для лікування пацієнтів з COVID-19 та/або завершення самоізоляції пацієнтом у відповідності до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.
Зміни внесені наказом МОЗ «Про затвердження Змін до Порядку надання первинної медичної допомоги та Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» від 11 листопада 2020 року № 2593, який набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Ним же передбачено, що надавач первинної медичної допомоги забезпечує відбір зразків матеріалів для тестування на SARS-CoV-2 (за місцем надання допомоги або за місцем проживання (перебування) пацієнта) та їх транспортування у лабораторний центр МОЗ за адміністративно-територіальною належністю. Для організації тестування надавач первинної медичної допомоги забезпечує дотримання інфекційного контролю та виїзд до пацієнта за місцем його проживання (перебування) за необхідністю.
