Мінсоцполітики в листі від 29.12.2015 р. № 774/13 / 116-15 нагадало, що відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України “Про відпустки” інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи — 26 календарних днів.
Відповідно до ст. 24 Закону в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути меншою за 24 календарних дні.
Таким чином, якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років (у тому числі за два, три, чотири або більше років), він має право використовувати їх, а в разі звільнення йому має бути виплачена грошова компенсація.
Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.
