Відмова суб’єкта господарювання у виплаті працівнику матеріальної допомоги на оздоровлення («оздоровчих») та надбавки за складність і напруженість може бути правомірною залежно від умов, визначених у локальних актах підприємства та законодавстві.
Відповідно до ч. 2 ст. 97 Кодексу законів про працю України, умови запровадження та розміри надбавок встановлюються підприємствами самостійно та закріплюються у колективному договорі. Таким чином, надбавка за складність і напруженість у роботі є стимулюючою виплатою, яка не має обов’язкового характеру. Її призначення залежить від результатів роботи, інтенсивності праці та наявності економії фонду оплати праці. Рішення про її встановлення оформлюється наказом керівника на підставі подань керівників підрозділів.
Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку»
Формат: відеоуроки • Для довідок: 0 (800) 21 99 77
Окремо регулюється питання матеріальної допомоги на оздоровлення. Вона надається працівникам, як правило, при виході у щорічну відпустку, однак єдиного універсального нормативного акта щодо її виплати немає.
Водночас для окремих категорій працівників така виплата є обов’язковою. Зокрема, це державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, педагогічні та науково-педагогічні працівники, медики та інші визначені законом категорії.
Для працівників небюджетної сфери порядок і розмір «оздоровчих» визначається виключно колективним договором або внутрішніми положеннями підприємства.
Таким чином, правомірність відмови залежить від того, чи передбачені відповідні виплати колективним договором або спеціальними нормами для конкретної категорії працівників.
Джерело: Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці
