...
Реєструйся

Неповний робочий час: особливості надання відпусток


З різних причин деякі підприємства установлюють працівникам режим неповного робочого часу. Відпускні розраховують відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100 (далі — Порядок № 100). 

Слід зазначити, що робота на умовах неповного робочого часу згідно з частиною третьою статті 56 КЗпП не призводить до обмеження трудових прав працівників, зокрема й до скорочення тривалості щорічних основних відпусток (листи Мінсоцполітики від 15 липня 2011 року № 195/13/1334, Мінекономіки від 5 січня 2021 року № 4709-06/235-07). Наразі розглянемо конкретні ситуації, які виникають під час надання відпусток працівникам із неповним робочим днем і неповним робочим тижнем.

І. Щорічна основна відпустка в разі роботи з неповним робочим часом

Під час надання відпусток працівникам із таким режимом роботи дуже важливо, із чиєї ініціативи (роботодавця чи працівника) було запроваджено неповний робочий час. Зокрема, це вагомо в разі роботи на умовах неповного робочого тижня. До вашої уваги — різні ситуації.

  1. Працівник за власним бажанням перейшов працювати на умови неповного робочого тижня

Якщо працівник трудиться на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням (у зв’язку із сімейними обставинами, працює за сумісництвом тощо), оплата відпусток провадиться відповідно до норм пункту 7 Порядку № 100 ( листи Мінпраці від 25 травня 2009 року № 294/13/84-09, Мінекономіки від 05 січня 2021 року № 4709-06/235-07). Отже, алгоритм має бути таким: сумарний заробіток за розрахунковий період слід розділити на кількість календарних днів у розрахунковому періоді (за винятком святкових і неробочих днів) і перемножити на число календарних днів відпустки.

Таким чином, якщо неповний робочий тиждень уведено за ініціативою працівника, невідпрацьовані дні протягом робочого тижня не виключають із розрахункового періоду. Розглянемо цю ситуацію.

Ситуація 1

Із 1 січня 2021 року працівник попросив роботодавця перевести його на умови неповного робочого тижня з режимом роботи: понеділок, середа, п’ятниця (по 8 год. щодня) при 5-денному робочому тижні.

Працівник бере щорічну основну відпустку з 11 травня 2021 року на 14 к. дн. У грудні 2020 року працівник брав 13 к. дн. відпустки без збереження зарплати. Заробіток, з якого обчислюють відпускні, становить 88538 грн.

У разі якщо працівникам надавали відпустку без збереження зарплати відповідно до законодавства, середньоденну зарплату для оплати часу відпустки визначають шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період) на відповідну кількість календарних днів року (чи меншого фактично відпрацьованого періоду), зменшену на кількість святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) та на кількість календарних днів відпустки без збереження зарплати. А одержаний результат перемножують на число календарних днів відпустки (лист Мінсоцполітики від 26 листопада 2012 року № 1203/13/84-12).

Розрахунковий період: травень 2020 року — квітень 2021 року. Із розрахункового періоду виключаємо святкові й неробочі дні (11) та дні відпустки без збереження зарплати (13) й отримуємо 341 к. дн. (365 к. дн. – 11 н. дн. – 13 к. дн.).

  1. За ініціативою роботодавця запроваджено неповний робочий тиждень

У разі якщо працівник із незалежних від нього причин (наказом по підприємству) був переведений на роботу на умовах неповного робочого тижня, кількість днів розрахункового періоду зменшується на кількість робочих днів, протягом яких працівник не трудився, при скороченому робочому тижні (листи Мінпраці від 7 серпня 2009 року № 472/13/84-09, Мінекономіки від 05 січня 2021 року № 4709-06/235-07). Тому розрахунок буде дещо іншим.

Ситуація 2

Скористаємось умовами ситуації 1, але припустимо, що неповний робочий тиждень із 1 січня 2021 року було запроваджено за ініціативою роботодавця.

Розрахунковий період: травень 2020 року — квітень 2021 року. Із розрахункового періоду слід виключити не тільки святкові й неробочі дні (11) та дні відпустки без збереження зарплати (13), а й невідпрацьовані щотижня вівторок і четвер (34):

365 к. дн. – 11 н. дн. – 13 к. дн. – 34 р. дн. = 307 к. дн.

Далі визначаємо середній заробіток:

88538 грн / 307 к. дн. = 288,40 грн.

За 14 к. дн. щорічної відпустки слід нарахувати:

288,40 грн x 14 к. дн. = 4037,60 грн.

Отже, і на середній заробіток, і на суму відпускних впливає той факт, із чиєї ініціативи запроваджено неповний робочий тиждень.

  1. Працівника підприємства (за власним бажанням чи за ініціативою роботодавця) переведено на умови неповного робочого дня

У цьому випадку діє загальний порядок розрахунку відпускних — у частині щорічних відпусток. Оскільки працівник трудиться всі робочі дні тижня, то тривалість щорічної відпустки й розрахункового періоду не зменшують незалежно від того, за чиєю ініціативою запроваджено неповний робочий день. А середній заробіток і відпускні у працівника будуть меншими (аніж були б у разі повного робочого часу), адже оплату проводять пропорційно відпрацьованому часу. Проте є певні особливості для працівників із неповним робочим днем, які мають право на щорічні додаткові відпустки за шкідливі та важкі умови праці й за особливий характер роботи.

ІІ. Щорічна додаткова відпустка в разі роботи з неповним робочим часом

У такій ситуації не має значення, із чиєї ініціативи встановлено неповний робочий день: роботодавця чи працівника. Зате важливо, скільки годин щодня трудиться працівник і на який вид щорічної додаткової відпустки він має право.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504/96-ВР) до стажу для додаткових відпусток, які надають відповідно до статей 7 і 8 цього Закону, зараховують:

— час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами чи з особливим характером праці (якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади);

— час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами й за особливий характер праці;

— час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу (на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів).

  1. Працівник трудиться на умовах неповного робочого дня та має право на додаткову відпустку за шкідливі й важкі умови праці

Згідно з пунктами 9, 10 Порядку  застосування Списку виробництв, цехів, професій і  посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників  на  роботах в яких  дає право на щорічну додаткову відпустку затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 30 січня 1998 року № 16, зазначена відпустка надається пропорційно відпрацьованому часу. За таких обставин тривалість відпустки безпосередньо залежатиме від того, чи були пропущені робочі дні з інших підстав, аніж передбачено частиною другою статті 9 Закону № 504/96-ВР, та чи відпрацьовано щодня половину норми робочого часу в шкідливих і важких умовах.

Ситуація 3

Робітник має право на щорічну додаткову відпустку за роботу в шкідливих і важких умовах праці. Повна тривалість такої відпустки для його професії визначається Постановою КМУ «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право  на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці» від від 17 листопада 1997 року № 1290 (далі — Постанова № 1290), додаток № 1 — 7 к. дн. З 1 березня 2020 року він працює на умовах неповного робочого дня (по 6 год. щодня при 5-денному робочому тижні), а до цього працював повний робочий час. Робітник у липні 2020 року перебував увесь місяць у щорічній основній та додатковій відпустці, а із 17 по 21 лютого та з 11 по 21 березня 2021 року хворів. З 1 липня 2021 року він бере щорічну додаткову відпустку за роботу в шкідливих і важких умовах праці. Заробіток для розрахунку відпускних, що включає виплати з пункту 3 Порядку № 100, становить 45680 грн.

Незважаючи на те що робітник трудиться на умовах неповного робочого дня, він має право на щорічну додаткову відпустку за шкідливі та важкі умови праці — у разі якщо відпрацьовує щодня не менше половини робочого дня в таких умовах.

Слід зазначити, що липень 2020 року повністю включається до стажу для надання додаткової відпустки, а періоди хвороби (16 к. дн.) — ні.

Розрахунковий період: липень 2020 року — червень 2021 року. До стажу для надання щорічної додаткової відпустки не включаються святкові й неробочі дні та періоди хвороби:

365 к. дн. – 11 н. дн. – 16 к. дн. = 338 к. дн.

Потім визначаємо для робітника тривалість додаткової відпустки за робочий рік:

(7 к. дн. / 354 к. дн.) x 338 к. дн. = 6,7 к. дн., з округленням — 7 к. дн.

Далі визначаємо середньоденну зарплату:

45680 грн / 354 к. дн. = 129,04 грн.

За 7 к. дн. щорічної додаткової відпустки слід нарахувати:

129,04 грн x 7 к. дн. = 903,28 грн.

Ситуація 4

Скористаємося даними із ситуації 3, але припустимо, що робітник працював щодня з 1 березня 2021 року по 3 год. (при нормальній тривалості робочого дня — 8 год.).

Оскільки робітник трудився з 1 березня по 30 червня менше половини норми робочого дня (4 год. на день), він не має права на щорічну додаткову відпустку за вказаний період. Тобто до стажу для додаткової відпустки включають лише період із 1 липня 2020 року до 28 лютого 2021 року. При цьому з нього виключають не лише святкові й неробочі дні, а ще й 5 днів хвороби в лютому.

Стаж для щорічної додаткової відпустки становитиме:

31 к. дн. + 30 к. дн. + 30 к. дн. + 30 к. дн. +30 к. дн. + 30 к. дн. + 29 к. дн. + 23 к. дн. = 233 к. дн.

Тривалість додаткової відпустки за робочий рік становитиме:

(7 к. дн. / 354 к. дн.) x 233 к. дн. = 4,6 к. дн., з округленням — 5 к. дн.

Середній заробіток для обчислення лишається таким самим (129,04 грн), а відпускні становлять:

129,04 грн x 5 = 645,2 грн.

  1. Працівник трудиться на умовах неповного робочого тижня та має право на додаткову відпустку за особливий характер праці

Розрахунок стажу для надання відпустки за особливий характер праці (згідно Постанови № 1290, додаток № 2) і тривалості вказаної відпустки здійснюють у такому самому порядку, як і для додаткової відпустки за важкі та шкідливі умови праці. Тобто до стажу для додаткової відпустки не включають дні, у які він не працював при скороченому робочому тижні.

  1. Працівник трудиться на умовах неповного робочого часу на посаді, яку включено до переліку посад, працівники яких мають право на додаткову відпустку за ненормований робочий день

Ситуація 5

Бухгалтер трудиться неповний робочий день — по 6 год. щодня при денній нормі 8 год. Його посаду включено до переліку посад працівників, які мають право на додаткову відпустку за ненормований робочий час.

Для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем, ненормований робочий день не застосовується (п. 2 наказ Міністерства праці та соціальної політики «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці» від 10 жовтня 1997 року № 7 (далі — Рекомендації № 7). Тобто такі працівники не мають права на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день. На це вказує Мінпраці в листі від 03 березня 2011 року № 162/13/84-11. Так само буде у випадку, коли працівник поєднує умови роботи з неповним робочим тижнем і неповним робочим днем (лист Мінпраці від 7 травня 2002 року № 010-430).

Ситуація 6

Бухгалтер трудився весь робочий рік на умовах неповного робочого тижня: із понеділка по четвер при 5-денному робочому тижні. Його посаду включено до переліку посад працівників, які мають право на додаткову відпустку за ненормований робочий час тривалістю 7 к. дн. Умовно вважатимемо, що протягом робочого року відпрацьовано всі робочі дні. Заробіток для розрахунку відпускних, що включає виплати з пункту 3 Порядку № 100, становить 75000 грн. Відпрацьовано всі робочі дні за графіком. Він бере щорічну додаткову відпустку з 23 червня 2021 року.

Згідно з пунктом 2 Рекомендацій № 7 для працівників, які трудяться на умовах неповного робочого тижня, може застосовуватися ненормований робочий день. Тому вони мають право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день. Але зі стажу для такої відпустки слід виключити пропущені робочі дні у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня, тобто кожну п’ятницю.

Розрахунковий період: червень 2020 року — травень 2021 року. Із розрахункового періоду виключаємо святкові й неробочі дні (11) й отримуємо:

354 к. дн. (365 к. дн. – 11 н. дн.).

До стажу для надання щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день не включаються святкові й неробочі дні та невідпрацьовані щотижня п’ятниці (53 дн.):

365 к. дн. – 11 н. дн. – 53 дн. = 301 к. дн.

Потім визначаємо тривалість додаткової відпустки за робочий рік:

(7 к. дн. / 354 к. дн.) x 301 к. дн. = 5,95 к. дн., з округленням — 6 к. дн.

Далі визначаємо середньоденну зарплату:

75000 грн / 354 к. дн. = 211,86 грн.

За 6 к. дн. щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день бухгалтеру варто нарахувати відпускні:

211,86 грн x 6 к. дн. = 1271,16 грн.

ІІІ. Додаткова відпустка на дітей та «чорнобильська» відпустки в разі неповного робочого часу

На тривалість додаткової відпустки на дітей не впливає той факт, на яких умовах трудиться працівник. Тобто її надають за календарний рік повної тривалості незалежно від того, на умовах повного робочого часу працює працівник чи ні. Навіть якщо працівник трудиться 1 день на тиждень чи 1 год. щодня, він має право на соціальну відпустку на дітей повної тривалості.

Додаткова відпустка, що надається громадянам категорій 1 і 2, постраждалим унаслідок катастрофи на ЧАЕС, теж не належить до щорічних відпусток. Її надають також за календарний рік строком на 14 робочих (16 календарних) днів. Оскільки чорнобильська відпустка не пов’язана з робочим процесом, її надають незалежно від часу й режиму роботи на підприємстві, в установі, організації.

Джерело: bz.ligazakon.ua