...
Реєструйся

Новий Трудовий кодекс можемо прийняти вже до кінця липня, — Цимбалюк


Про необхідність прийняття нового Трудового кодексу не перший день говорять у Верховній Раді України, Федерації роботодавців та профспілки. Оскільки чинний закон про працю був ухвалений ще 1971 року. А сучасний ринок праці потребує кардинальних змін та нових правил. Презентований ще на початку року Міністерством економічного розвитку законопроєкт про працю № 2708 викликав багато критики та нарікань не лише за послаблення прав найманих працівників, але й через загрозу судових позовів до України від Міжнародної організації праці. Після відкликання урядового законопроєкту в Комітеті ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів була створена робоча група з напрацювання нового документу. Про оновлений Трудовий кодекс із врахованими «червоними лініями» від міжнародних партнерів, а також про перспективи прийняття закону в цілому вже до кінця липня, — читайте в інтерв’ю  з першим заступником голови Комітету, членом робочої групи та народним депутатом від фракції «Батьківщина» Михайлом Цимбалюком.

 

— Як довго працює робоча група з підготовки нового законопроєкту про працю? Та які наразі результати?

Робоча група з підготовки нового законопроєкту про працю була створена у нашому комітеті перед оголошенням карантину, приблизно два місяці тому. До її складу увійшли депутати, представники профспілок, роботодавців та громадянського суспільства. Шкода, що зараз нам доводиться працювати дистанційно. Наразі ми чекаємо на завершення карантину, щоб можна було запросити до комітету усіх членів робочої групи для проведення плідної дискусії, залучити до неї представників Міжнародної організації праці. Я сподіваюсь, що вже наступного тижня нам вдасться поновити роботу. Думаю, що за місяць ми підготуємо узгоджену версію законопроєкту, щоб можна було скоріше представити суспільству цей документ.

— В першій версії законопроєкту про працю Уряд взагалі не включив розділ про профспілки, який є у чинному Трудовому кодексі. «Представниками працівників є особи, уповноважені трудовим колективом на представництво інтересів», — дослівно пропонувалася норма урядовим документом. Таким чином Кабмін намагався розширити перелік тих, хто може захищати інтереси працівника. Але Міжнародна конфедерація профспілок цю норму потрактувала як «фактичну ліквідацію профспілок». В оновленому кодексі ця норма залишилася?

Ні. Я з колегами по робочій групі відстоював ідею, щоб норма про профспілки залишилася. Впевнений, що спільними зусиллями нам вдасться відстояти норму про профспілки та узаконити їх законодавством, бо в іншому випадку це буде порушенням прав профспілок. Ми бачили міжнародну реакцію та критику, тому думаю, що влада дослухається до цих зауважень. З нашою фракцією «Батьківщина» стоїмо на тому, що профспілки повинні залишитися як представники людей, що потребують захисту.

— Уряд пропонував новим законом про працю запровадити механізм медіації для вирішення трудових суперечок. У документі медіацію визначено як досудову, так і позасудову процедуру врегулювання трудового спору шляхом переговорів сторін за допомогою медіаторів. Це дозволило б вирішувати такі суперечки, не доходячи до суду. Результатом медіації може стати мирова угода. Цей механізм залишили в оновленому Трудовому кодексі?

Так, ця норма залишається в новому законопроєкті. Але ми вирішили, що цю процедуру медіації потрібно удосконалити, тобто сама процедура може лишитися, але не у першій версії.

— Які корективи запропонувала робоча група?

По-перше, ми переконані, що такі трудові спори потрібно вирішувати за участі профспілок. Ми хочемо посилити роль профспілок у цьому процесі. Так, роботодавець та найманий працівник будуть мати право вирішувати власні трудові спори, але обов’язково із залученням сторони профспілок. Ця правка буде внесена в новий законопроєкт.

— Чи буде змінена у новому законопроєкті процедура звільнення чиновників та держслужбовців? Чи передбачені запобіжники, щоб зупинити «судовий спам», коли держслужбовці через суд постійно поновлюються на роботі, що ми спостерігаємо вже не перший рік?

Так, ця проблема обговорювалася членами робочої групи. Ми дійшли до того, що у контракті, по-перше, мають бути виписані чіткі умови праці та звільнення. По-друге, щоб у разі звільнення була обов’язкова згода профспілок. По-третє, коли мова йде про чиновників, потрібно, щоб в законі про працю були чітко прописані умови, які має виконувати роботодавець, тобто держава. З іншої сторони — прописано чіткі зобов’язання, які беруть на себе ті, кого наймають на роботу. Ми хочемо чітко прописати правила приймання на роботу та правила звільнення. Колеги по робочій групі наполягають на тому, щоб профспілки могли брати участь не тільки у процесі звільнення чиновника, а й під час укладання з ним контракту при прийнятті на роботу, щоб профспілкова організація ще на першому етапі бачила, про які умови йдеться у договорі. Щодо запобіжних заходів проти тих чиновників, які постійно поновлюються через суд, то це доволі складна проблема. Звісно, треба, щоб таких судових спорів було менше, тому ми пропонуємо внести додаткові зміни у чинне законодавство. Окрім посилення відповідальності керівників, які підписують контракти, треба вносити зміни до кримінально-процесуальних кодексів.

— Ключова новація нового закону про працю полягала в тому, щоб усі робочі відносини регулювалися трудовими договорами. У першому законопроєкті пропонували 7 видів таких договорів: безстроковий, строковий (до 5 років), короткостроковий (до 2 місяців), сезонний (до 8 місяців поспіль), з нефіксованим робочим графіком, з домашнім працівником та учнівський. З одного боку, така різноманітність враховує нові форми зайнятості, з іншого — створює простір для маніпуляцій. Бо роботодавцю буде невигідно підписувати строкові та безстрокові договори. Ви врахували ці застереження?

В новому законопроєкті ми зменшимо кількість та види трудових договорів. Головне, що тут враховані пропозиції профспілок. Ми розуміємо, що за таких умов роботодавець справді буде зацікавлений, щоб «підв’язувати» кожну людину під так звані короткострокові договори. Тим самим тримати у напрузі найманого працівника та у будь-який момент мати можливість його звільнити. Тому в новому законопроєкті ми хочемо обмежити можливість укладати короткострокові договори у часі. Наразі в комітеті про це йде дискусія. Наприклад, пропонується норма про право роботодавця продовжувати короткострокові договори не більше 3 разів. А якщо вже роботодавець двічі продовжив такий договір, то він має автоматично перейти на укладання постійного договору. Діалог триває. Є інша пропозиція, щоб ми чітко передбачили у законодавстві норму, коли помісячна угода не може укладатися понад 4–5 разів. І тоді, якщо короткостроковий договір укладається більш як 5 разів, то роботодавець та найманий працівник вже мають укладати договір на постійній основі.

— В першому варіанті Трудового кодексу була норма про 40 робочих годин на тиждень для працівника. А точна кількість робочих годин в день прописувалася б саме у трудовому договорі. Це відразу назвали порушенням міжнародних стандартів. Бо роботодавець міг би встановлювати 24-годинний робочий день. В оновленому законопроєкті будуть зміни цих норм?

Ще під час обговорення урядового законопроєкту я назвав цю норму робочим рабством. Тому у новому законі ми хочемо зберегти норму щодо двох вихідних днів і обмеження 8-ми годинного робочого дня, за виключенням деяких спеціальностей. Є позиція міжнародної спільноти, Конфедерації профспілок, Міжнародної організації праці, які теж наполягають на такому варіанті. Тому обмеження будуть внесені, хоча і за деяким винятками.

— Які це винятки та види робіт?

Це можуть бути деякі види дистанційної праці, наприклад, для програмістів, які працюють вдома. Інші види, які не потребують присутності працівника на виробництві, «прямої праці». Тут ми за основу взяли норми європейського законодавства.

— Профспілки нарікали на норму, коли пропонувалося, щоб понаднормова робота оплачувалася на 20 % більше, ніж звичайна зміна. Але це у 5 разів менше, ніж зараз.

Зараз є подвійний оклад, якщо людина працює понад нормований час. Ми наполягаємо у робочій групі, щоб залишити цей подвійний оклад. І цю норму про 20 % прибрати.

— Стаття 35 законопроєкту про те, що роботодавець міг звільнити робітника з власної ініціативи без пояснення причин, критикувалася найбільше. А також те, що попередження про звільнення мали право надіслати електронною поштою або іншими методами електронного зв’язку. Тобто людина у WhatsApp чи Viber могла б отримати повідомлення: «Ви звільнені. Сума виплат — така». А у разі, якщо робітник не погоджується змінити трудовий договір, як пропонує роботодавець, то документ втрачає силу, що автоматично є звільненням. Ці норми залишаться в новому Трудовому кодексі?

В робочій групі є позиція, щоб однозначно залишити норму про обов’язково письмове повідомлення, завчасне попередження про звільнення працівника. Дискусія щодо можливості застосування різних електронних засобів комунікації теж триває. Але, безсумнівно, ми не можемо допустити, щоб роботодавець в односторонньому порядку звільняв людину без пояснення причини. Тим більше, не попередивши завчасно. У цьому наші позиції з профспілками ідентичні. А норму, коли робітник звільняється через відмову змінити трудовий договір, як пропонує роботодавець, ми пропонуємо взагалі прибрати. Бо у більшості європейських держав такого взагалі немає. Цікаво, що представники попереднього Кабміну нам взагалі не змогли пояснити: де і звідки вони взяли такий досвід та запропонували таку редакцію.

— У прикінцевих положеннях Уряд пропонував скасувати дію актів, ухвалених у часи Радянського Союзу, що може означати денотифікацію десятків конвенцій Міжнародної організації праці. Це може бути предметом судових позовів до Уряду і держави Україна в інстанції ООН? Чи призвести до економічних санкцій?

Сто відсотків, ми б мали саме такі наслідки. Ще на слуханнях (парламентських) до карантину, представник Міжнародної організації праці дуже емоційно, але професійно заявив, що у разі прийняття закону у такій редакції Україна може бути виключена з Міжнародної організації праці. А це справді може бути скандалом міжнародного масштабу. Тому в робочій групі ми уважно слухаємо позицію експертів з Міжнародної організації праці, вони залучені до підготовки нової версії Трудового кодексу. Ми не можемо виглядати папуасами в очах світової спільноти. Я б навіть не хотів обговорювати стару версію, бо таке враження, що ті, хто це писав, просто хотів показати: в Україні немає законів, міжнародних угод та договорів. Закон про працю треба змінювати, але з урахуванням угод з багатьма державами.

— За вашими оцінками, коли може бути прийнятий в цілому новий Трудовий кодекс, враховуючи те, що залишилося лише п’ять пленарних тижнів роботи Ради? Чи встигнете ви до кінця липня?

Я думаю, що кінець липня — це реальний термін, коли закон буде прийнято. Так, цей оновлений законопроєкт теж є дискусійним, але вкрай необхідним. Я вірю, що ми зможемо проголосувати за нього. Після послаблення карантину нам буде потрібно два тижні злагодженої професійної роботи в комітеті. І ми презентуємо фінальну версію законопроєкту, який буде погоджений всіма сторонами. Тим більше, що ми залучаємо до цієї роботи депутатів всіх фракцій, «наші двері — відчинені».