У разі виявлення страхувальником у Звіті з ЄСВ після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (окрім сум), що стосується страхувальника чи застрахованої особи, подаються скасовуючі документи. Тобто страхувальник повинен сформувати й подати Звіт із ЄСВ за попередній період, який містить: перелік таблиць Звіту з ЄСВ, відповідну таблицю зі статусом «скасовуюча» із відомостями, котрі були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб і відповідну таблицю зі статусом «початкова» — із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб. При цьому таблиця 6 Звіту з ЄСВ повинна містити дані по кожній застрахованій особі окремо.
Водночас платник податків під час проведення документальних планових і позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період із відповідного податку та збору, який перевіряється контролюючим органом (п. 50.2 ПКУ).
Тож роботодавець до початку його перевірки контролюючим органом має право подати до відповідного територіального органу ДФС необхідні скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застрахованих осіб й одночасно — початкові документи із зазначеними правильними відомостями разом із пояснювальною запискою щодо їх зміни.
Обмежень стосовно періодів, за які роботодавець має право подати уточнюючий звіт щодо сум нарахованого ЄСВ із метою виправлення самостійно виявлених недостовірних відомостей, чинним законодавством не передбачено.
Про це нагадує ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Джерело: www.interbuh.com.ua
