Обмін інформацією про неоформлених працівників: порядок оновлено


У грудні 2020 року набула чинності постанова Пенсійного фонду України «Про затвердження Змін до Порядку обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю» від 19 серпня 2020 року № 15-1.

Постановою внесено зміни до Порядку обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 29 травня 2017 року № 11-1 (далі — Порядок).

Зокрема, пункт 1 розділу IV Порядку викладено в такій редакції:

«1. Інформація, що надається Пенсійним фондом України Державній службі України з питань праці, включає дані про страхувальників та прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) застрахованих осіб, а саме:

застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами у одного страхувальника більше року;

страхувальників, у яких кількість застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, більше 30 відсотків кількості застрахованих осіб у звітному місяці та/або їх кількість збільшено на 20 і більше відсотків у порівнянні з попереднім звітним місяцем;

страхувальників, які у звітному місяці збільшили на 20 та більше відсотків кількість застрахованих осіб з ознакою «неповний робочий час»;

страхувальників, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи (крім тих, які у звітності заповнили ознаку «неповний робочий час», та тих, які розпочали та закінчили трудові відносини у звітному місяці);

страхувальників, у яких у звітному місяці відображено початок трудових відносин з працівником, але які не подали повідомлення про прийняття працівника на роботу;

страхувальників, які у звітному місяці надали відомості про застрахованих осіб, які перебували у відпустці без збереження заробітної плати більше 15 календарних днів та яким нарахування заробітної плати не здійснювалось;

страхувальників, у яких протягом року показники кількості застрахованих осіб та загальної суми нарахованої заробітної плати не змінювались;

страхувальників із чисельністю 20 і більше застрахованих осіб, у яких у звітному місяці відбулось зменшення штатної чисельності працівників на 10 і більше відсотків у порівнянні з попереднім звітним місяцем;

відомості про наявність в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування даних про відносини застрахованої особи із страхувальником».