Щодо дій суб’єкта господарювання у разі помилкового подання звітності
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Варто зазначити, що ПКУ не передбачені дії суб’єкта господарювання у випадку, якщо ним помилково подано податкову звітність до контролюючого органу (подано звітність, яку взагалі не потрібно подавати, або подано не до того контролюючого органу). Однак платник податків може звернутися письмово до контролюючого органу з обґрунтуванням обставин помилково поданої податкової звітності та проханням не визнавати цю звітність як податкову.
Затверджено показник середньої зарплати за листопад 2016 року
Згідно з повідомленням прес-служби Пенсійного фонду України затверджено показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в сумі 4686 грн 50 коп., який буде застосовуватися при визначенні коефіцієнта заробітної плати за листопад 2016 р. при призначенні пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Зауважимо, що показник середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в середньому за весь 2015 р. затверджено в сумі 3661 грн 41 коп. У січні 2016 р. цей показник становив 3894 грн 73 коп., у лютому — 4029 грн 89 коп., в березні — 4208 грн 47 коп., у квітні — 4211 грн 77 коп., у травні — 4370 грн 92 коп., в червні — 4934 грн 7 коп., в липні — 4445 грн 53 коп., в серпні — 4320 грн 12 коп., у вересні — 4583 грн 29 коп., в жовтні — 4556 грн 4 коп.
Зміни до порядку ведення та зберігання особових справ держслужбовців
Ведення особової справи державного службовця розпочинається одночасно зі вступом на державну службу або іншим призначенням на посаду державного службовця.
Нацдержслужби наказом від 16.11.2016 № 243 виключило з переліку документів, з яких формується особова справа державного службовця:
• довідку встановленої форми про наявність допуску до державної таємниці (для відповідних посад);
• декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
Норма щодо ознайомлення під підпис з обмеженнями, встановленими законами України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII та «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, віднині не є обов’язковою.
Смерть як нова підстава для припинення трудових відносин
Законопроектом № 5716 запропоновано законодавчі зміни в частині припинення трудового договору працівника та виплат належних працівникові сум у разі його смерті.
Так, пропонується частину першу ст. 36 КЗпП доповнити новим п. 10, у якому зазначається, що підставою припинення трудового договору є смерть працівника або власника — фізичної особи.
Також документом уперше передбачається в разі смерті виплата всіх сум та грошової компенсації за не використані працівником дні щорічних відпусток, членам його сім’ї, а в разі їх відсутності — входить до складу спадщини.
Про застосування трудових штрафів у 2017 році
Мінсоцполітики України в листі від 04.01.2017 № 54/4.1/4.1-ДП-17 попереджає, що за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, незалежно від кількості працівників, яких стосується порушення, тривалості порушення та кількості випадків порушень застосовується штраф у розмірі трьох мінімальних заробітних плат (МЗП), що становить 9600 грн.
У разі виявлення порушень мінімальних державних гарантій в оплаті праці розмір штрафу залежить від кількості працівників, стосовно яких допущено порушення. Якщо порушення стосувалося двох працівників, то розмір штрафу сягатиме 20 МЗП — 64 000 грн.
Якщо працівник відмовляється отримувати зарплату (не з’являється за її одержанням за умови, що виплата здійснювалася весь час роботи готівкою, працівника про це повідомлено в установленому порядку та він не звертався із заявою щодо виплати зарплати через установу банку або поштовим переказом) за місцем роботи, роботодавець повинен її депонувати у встановленому законодавством порядку. У такому випадку роботодавець виконає свій обов’язок щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати.
Допомогу при народженні дитини буде збільшено
Законопроектом «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо розміру допомоги при народженні дитини та порядку її виплати з метою підвищення народжуваності в Україні» № 5709 передбачено нараховування допомоги при народженні дитини (допомога) в розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та виплати виходячи з розміру прожиткового мінімуму (ПМ), встановленого на момент здійснення виплат допомоги.
Окрім того, з 01.01.2017 збільшено розмір допомоги, а саме: на першу дитину — 52 розміри ПМ, що становить 70 460 грн; на другу дитину — 70 розмірів ПМ — 94 850 грн; на третю та кожну наступну дитину — 120 розмірів ПМ — 162 600 грн).
Допомогу пропонують виплачувати у такому порядку: одноразово при народженні першої дитини — у розмірі 15 ПМ, при народженні другої дитини — у розмірі 25 ПМ, при народженні третьої та наступної дитини — у розмірі 40 ПМ; решта суми допомоги — протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зазначимо, що прийняття законопроекту № 5709 сприятиме вирішенню демографічної проблеми в Україні. Диференційований підхід дозволить правильно розуміти державну політику як таку, що спрямована на стимулювання народжуваності й турботу про дітей та майбутні покоління.
