Чинне законодавство не регламентує порядку й умов застосування підсумованого обліку робочого часу. Адже статтею 61 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) лише передбачено, що на безперервно діючих підприємствах, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для такої категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускають за погодженням з профспілкою запровадити підсумований обліку робочого часу. В такому разі тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин. На цьому наголосили у Мінсоцполітики.
У разі підсумованого обліку робочого часу графіки роботи (змінності) слід розробляти, враховуючі такі моменти:
- — тривалість перерви в роботі між змінами (включаючи перерву на обід) має бути не меншою подвійну тривалість часу роботи в попередній зміні (частина перша статті 59 КЗпП);
- — тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою, як сорок дві години (стаття 70 КЗпП);
- — призначати працівника на роботу протягом двох змін підряд заборонено (частина друга статті 59 КЗпП).
Ці положення закріплені у пункті 7 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19 квітня 2006 року № 138.
Проте вони не реєструються в Мін’юсті і мають інформативний, необов’язковий характер.
До того ж стаття 61 КЗпП не містить застережень щодо дотримання при підсумованому обліку робочого часу вимог статті 59 та статті 70 КЗпП про тривалість безперервного відпочинку.
Отже, зазначене дає підстави Мінсоцполітиики стверджувати, що у разі підсумованого обліку робочого часу в окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) та щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена.
Джерело: лист Мінсоцполітики від 2 жовтня 2019 року № 1436/0/206-19
Також про робочий час та його організацію для різних видів працівників ви можете дізнатися зі спецвипуску журнала “КАДРОВИК.UA”, №4’2019.
