Згідно зі статтею 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі – Закон № 1105) страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.
Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески, виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Страховий стаж обчислюється в місяцях.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:
ТП = Св : В,
де ТП – тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;
Св – сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць;
В – мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.
До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240 (далі – Закон № 2240), а також періоди, починаючи з 01 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Отже, для зарахування фізичній особі страхового стажу за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, обчисленого за загальними правилами, необхідно виконання двох умов:
1) підлягати страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;
2) щомісяця сплачувати нею або роботодавцем страхові внески, нараховані на суму заробітної плати.
За період, починаючи з 01.01.2011 і до теперішнього часу, страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Так, періоди, коли особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, і відповідно до даних зазначеного реєстру за неї були сплачені страхові внески, зараховуються до стажу наступним чином:
- місяці, в яких страхові внески до Фонду були сплачені із суми, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати, визначений для цього місяця відповідно до законодавства, враховується, як один місяць (1,0);
- за місяці, в яких страхові внески до Фонду були сплачені із суми меншої за розмір мінімальної заробітної плати, страховий стаж обчислюється за формулою, зазначеною вище, і до страхового стажу зараховується лише відповідна частина місяця (0,99–0,01). Після визначення частин місяців, що зараховуються до страхового стажу, вони підсумовуються.
Відомості про застраховану особу з реєстру надаються застрахованій особі та/або страхувальникам за формою, передбаченою додатками 4, 5, 9 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.14 № 10-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 27.03.18 № 8-1):
- додаток 4 «Форма ОК-5»;
- додаток 5 «Форма ОК-7»;
- додаток 9 «Дані про трудовий та страховий стаж».
Пунктом 9 Розділу V вказаного вище Положення страхувальникам надається інформація із Реєстру застрахованих осіб про застрахованих осіб, які перебувають у трудових відносинах з цими страхувальниками, за період перебування особи у трудових відносинах із страхувальником, а також відомості про страховий стаж цих застрахованих осіб, необхідні для призначення соціальних виплат.
Додатково слід зазначити, що, враховуючи зміни, внесені до частини четвертої статті 21 Закону № 1105, починаючи з 01.01.2016 до страхового стажу за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності прирівнюються періоди сплати єдиного внеску за осіб, які не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (лист Міністерства соціальної політики України від 10.04.2018 № 530/0/51-18/218).
Враховуючи викладене, відомості з Додатку 9 «Дані про трудовий та страховий стаж» можна використовувати в повному обсязі для визначення страхового стажу з 01.01.2016. Період страхового стажу з 01.01.2011 по 01.01.2016 необхідно обчислювати з використанням довідок «Форма ОК-5» або «Форма ОК-7».
За період до 31.12.2010 страховий стаж обчислюється у відповідності до даних, зазначених у трудовій книжці, і зараховуються періоди перебування особи в трудових відносинах.
За період з 19.10.1998 по 27.02.2001 визначення загального трудового стажу здійснюється відповідно до Правил обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.1998 № 1658.
За період до 19.10.1998 – відповідно до Правил обчислення безперервного трудового стажу робітників та службовців при призначенні допомоги по державному соціальному страхуванню, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 13.04.1973 № 252.
Також слід зазначити, що до страхового стажу за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності враховуються до набрання чинності Закону № 2240 (28.02.2001):
- періоди проходження служби у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ, відповідно до абзацу другого пункту 4 Правил № 1658 (з 29.10.1998 по 27.02.2001);
- періоди проходження служби у Збройних Силах СРСР, в органах Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР та Міністерства внутрішніх справ СРСР, в народному ополченні та партизанських загонах, відповідно до підпункту а) пункту 8 Правил № 252 (з 01.07.1973 по 28.10.1998);
- період відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною, тривалість якої визначається медичним висновком, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, відповідно до абзацу сьомого пункту 4 Правил № 1658 (з 29.10.1998 по 27.02.2001);
- час навчання у професійно-технічному закладі освіти відповідно до абзацу дванадцятого пункту 4 Правил № 1658 (з 29.10.1998 по 27.02.2001) та підпункту в) пункту 8 Правил № 252 (з 01.07.1973 по 28.10.1998).
Щодо страхового стажу за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за час навчання у вищому закладі освіти (у тому числі на підготовчих відділеннях), в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі з денною (очною) формою навчання, то відповідно до норм Законів № 1105 та № 2240, а також Правил № 1658 та № 252, зазначені періоди не зараховуються до страхового стажу.
Також при обчисленні страхового стажу за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності необхідно враховувати періоди, які зараховуються до страхового стажу без сплати страхових внесків до Фонду, відповідно до абзацу другого частини першої статті 21 Закону № 1105 та абзацу другого частини першої статті 7 Закону № 2240, а саме:
- період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- період отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів;
- період отримання пенсії по інвалідності з 2011 року.
Так, частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.06.2003 № 1058 визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, непов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства).
Враховуючи те, що в інформації з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, яка надається застрахованій особі Пенсійним фондом України, не зазначається факт призначення та періоди виплати пенсії по інвалідності, вважаємо за можливе користуватися при обчисленні страхового стажу за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності відповідною довідкою органу Пенсійного фонду України, в якій зазначено дату призначення та періоди надання зазначеної пенсії.
Отже, страховий стаж за період отримання пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання з 2011 року необхідно обчислювати на підставі відповідної довідки органу Пенсійного фонду України, і включати до нього як період, за який сплачено страхові внески, виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
До страхового стажу за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності необхідно враховувати також період отримання допомоги по безробіттю за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, відповідно до абзацу другого частини першої статті 21 Закону № 1105 та абзацу другого частини першої статті 7 Закону № 2240.
У свою чергу, документальним підтвердженням даних, на підставі яких у даному випадку здійснюється обчислення страхового стажу – є записи в трудовій книжці працівника про призначення допомоги по безробіттю та її припинення або довідка центру зайнятості про періоди виплати допомоги по безробіттю.
Слід звернути увагу, якщо застрахована особа звертається вперше до страхувальника з листком непрацездатності і працює на цьому підприємстві менше 8 років, то для правильного обрахунку матеріального забезпечення слід зібрати відомості про її попередню трудову діяльність та інші періоди, що зараховуються до страхового стажу.
Якщо застрахованій особі регулярно призначається матеріальне забезпечення на одному й тому ж місці роботи, і відповідні відомості вже наявні у страхувальника, то не слід повторно отримувати їх з Пенсійного фонду України, і у разі необхідності лише додавати до страхового стажу місяці, які відпрацьовані і за них сплачено у повному обсязі єдиний соціальний внесок на цьому місці роботи.
Якщо ж застрахована особа працює у одного страхувальника більше 8 років, регулярно отримує заробітну плату, з якої сплачується ЄСВ в розмірі не менше мінімального, то додаткові відомості про страховий стаж збирати недоцільно.
