Парламентом 3 листопада прийнято за основу проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи» № 4051 (далі — Законопроєкт № 4051). Ним пропонується внести зміни до КЗпП та Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, і передусім — розмежувати поняття надомної та дистанційної роботи.
Також планують встановити, що дистанційна робота — це коли робота виконується працівником поза приміщеннями роботодавця в будь-якому місці за його вибором та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. А ось надомна робота — це коли робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших заздалегідь обраних ним приміщеннях, які характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності.
Законопроєкт № 4051 встановлює для роботодавців можливість ознайомлювати працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями та іншими документами із використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв’язку. Відповідно підтвердження про ознайомлення допускається шляхом обміну електронними документами між власником або уповноваженим ним органом та працівником.
Встановлять, що при укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець ознайомлює працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, а також з вимогами щодо охорони праці при роботі з обладнанням та засобами, рекомендованими або наданими цим роботодавцем.
Буде передбачено можливість встановлювати за письмовим взаємним погодженням режим праці із саморегульованим часом початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу.
Також закріплять положення, відповідно до яких роботодавець зобов’язаний ознайомити працівників з умовами та специфікою переведення на режим гнучкого робочого часу не менш ніж за 2 місяці та забезпечити точний облік відпрацьованого часу та контроль за його дотриманням.
У разі порушення працівником прийнятого гнучкого режиму робочого часу він може бути переведений на загальновстановлений режим без завчасного (за 2 місяці) повідомлення роботодавцем про таке переведення.
Своєю чергою, при надомній роботі на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, якщо інше не передбачено у трудовому договорі.
Працівнику дадуть можливість вимагати від роботодавця тимчасовий (до 2 місяців) перехід на дистанційну роботу у випадку, якщо на робочому місці щодо нього було вчинено дії, що містять ознаки дискримінації.
Працівнику, який має дитину віком до 3 років або здійснює догляд за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, нададуть можливість працювати на умовах дистанційної роботи.
Зміни передбачають укладення письмової форми договорів про повну матеріальну відповідальність з працівниками, що виконують роботу за трудовим договором про дистанційну або надомну роботу, а також встановлюють відповідальність працівника за шкоду, завдану нестачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за договором про дистанційну або надомну роботу.
Також хочуть передбачити, що при укладенні трудового договору про дистанційну роботу на роботодавця покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці і протипожежної охорони, які можуть бути проведені дистанційно із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
