Вже з понеділка деякі заклади освіти відновили в умовах воєнного стану навчання після двотижневих канікул, зокрема – у дистанційному форматі.
Але частина працівників закладів освіти через воєнні дії в нашій країні були вимушені виїхати за її межі. Й ми дедалі частіше отримуємо звернення від педагогічних працівників щодо того, чи мають вони право працювати дистанційно з-за кордону.
Деякі не дуже обізнані у правовому плані керівники намагаються АБСОЛЮТНО НЕЗАКОННО позбавляти українців права на працю, видаючи безграмотні накази про заборону дистанційної роботи для тих працівників, які наразі перебувають за межами України.
Звертаємо увагу керівників та працівників закладів освіти, що, відповідно до статті 60-2 Кодексу законів про працю України, дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Відповідно до частини четвертої статті 60-2, у разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на своєму робочому місці.
Тобто чинне законодавство не встановлює жодних територіальних обмежень щодо робочого місця працівника в умовах дистанційної роботи.
Отже, педагогічні працівники цілком правомірно з використанням дистанційних технологій можуть здійснювати педагогічну діяльність, перебуваючи за межами України.
Наполегливо рекомендую керівникам закладів освіти не лише не порушувати чинне законодавство про працю, але й не втрачати совість у часи важких випробувань, коли всім нам вкрай потрібна підтримка одне одного.
Слава Україні!
Ми переможемо!
Джерела:
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов
Бухгалтер бюджетної установи
