У березні 2019 року фахівці Управління Держпраці у Рівненській області здійснили інспекційне відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин у фізичної особи — підприємця і виявили на робочому місці особу, яка назвалася стажером, але не мала трудового договору, укладеного з роботодавцем.
За результатами заходу контролю було сформовано припис, яким зобов`язано фізичну особу — підприємця у строк до 5 квітня 2019 року усунути виявлені порушення, зокрема, вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП).
На підставі висновків акта інспекційного відвідування, 25 квітня 2019 року, Управлінням прийнято постанову про накладення на фізичну особу — підприємця за порушення вимог частини першої статті 21 та частини третьої статті 24 КЗпП штрафу в розмірі 125 190 гривень. Суб’єкт господарювання, не погодившись з постановою, подав до суду позов.
Читайте також: Штрафи за порушення трудового законодавства у 2020 році у «КАДРОВИК.UA» № 1, 2020.
Виходячи з системного аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, 13 травня 2020 року апеляційний суд дійшов висновку про те, що фізичною особою — підприємцем допущено порушення законодавства про працю, а саме частини третьої статті 24 КЗпП, тому постанова про накладення уповноваженими посадовими особами штрафу в розмірі 125 190 грн винесена Управлінням Держпраці у Рівненській області правомірно. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Щодо порушень, встановлених під час інспекційного відвідування, суд зазначає наступне.
Визначальним для вирішення спірних правовідносин у справі є визначення наявності або відсутності ознак трудових правовідносин між фізичною особою-підприємцем та фізичною особою. Судом встановлено, що ОСОБА проходила стажування на посаді продавця без укладення трудового договору.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що позивачем ні під час проведення інспекційного відвідування, ні в процесі розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження обставин щодо укладення договору про професійне навчання найманого працівника, наказу про організацію стажування, програму стажування, будь-які інші документи, що підтверджують врегулювання відносин між роботодавцем і стажистом відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року № 5067-VI (далі — Закон № 5067).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем допущено працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 29 Закону № 5067 студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час. Метою стажування є набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов`язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій. Порядок укладення договору про стажування та типову форму договору затверджує Кабінет Міністрів України. Строк стажування за договором не може перевищувати шести місяців. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки. Стажування проводиться за індивідуальною програмою під керівництвом працівника підприємства, установи, організації, який має стаж роботи за відповідною професією (спеціальністю) не менш як три роки.
Умови та порядок проходження стажування визначені у постанові Кабінету Міністрів України № 20 від 16 січня 2013 року.
Згідно зі статтею 26 КЗпП при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
