...
Реєструйся

Податківці на полюванні (все про фактичні перевірки)


Поява Податкового кодексу узаконила ще один вид перевірок від податкових органів — фактичні. Вони є такою самою несподіванкою, як і позапланові перевірки, але на відміну від останніх, проводяться за місцем здійснення діяльності. При цьому перевіряється виконання норм, як правило, неподаткового законодавства, контроль за яким покладено на ДФС.

Усі перевірки, що їх проводять органи Державної фіскальної служби (ДФС), можна поділити на три великі групи — камеральні, документальні та фактичні. Про перші два види перевірок ми вже писали в попередніх номерах журналу «ПОДАТКИ. Практика, роз’яснення, коментарі». Сьогодні ж розглянемо особливості проведення фактичних перевірок.

Перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника, вважається фактичною.

Коло питань, за якими може здійснюватися фактична перевірка, обмежене, зокрема це:
• дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій;
• наявність ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів;
• дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Як і позапланова документальна, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (тобто без надсилання йому повідомлення про перевірку та дату початку її проведення), а отже, може стати для нього повною несподіванкою, що робить її надто небезпечною.
Нагадаємо, що, відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V, чинність цього закону не поширюється на заходи контролю органами ДФС.

На сьогодні фактична перевірка може бути проведена на будь-якому підприємстві незалежно від його розміру, виду діяльності чи системи оподаткування. Тимчасові обмеження, щоправда, накладає так званий мораторій.

До кого не прийдуть?

Згідно з п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII, у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців з обсягом доходу до 20 млн грн за попередній календарний рік контролюючі органи можуть проводити винятково:
• з дозволу КМУ;
• за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки;
• згідно з рішенням суду;
• відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Проте зазначені обмеження не поширюються на:
• перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України або виробляють (реалізують) підакцизні товари;
• перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування ПДВ;
• перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи — підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через пересувні засоби. Їх можуть перевіряти лише з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Роз’яснення щодо застосування мораторію на перевірки міститься в листі ДФС від 28.01.2015 р. № 2463/7/99-99-22-02-04-17 «Про окремі питання проведення перевірок у 2015—2016роках». В ньому, зокрема, наголошено, що призначенню перевірок має передувати належний доперевірочний аналіз та збір достатньої інформації, яка свідчить про порушення платником законодавства. Пам’ятаємо, що обмеження права контролюючих органів щодо проведення перевірок не поширюється на проведення зустрічних звірок. Стосовно перспектив продовження мораторію на 2017 рік зараз говорити щось зарано. Проте, на нашу думку, ймовірність ухвалення такого рішення невелика.

Повну версію статті юриста Сергія Бондаренка читайте в журналі «ПОДАТКИ. Практика, роз’яснення, коментарі» № 5, 2016.

З матеріалу, крім іншого, ви дізнаєтеся:
• які є підстави для фактичних перевірок;
• про наказ і направлення на проведення перевірки;
• хто проводить фактичну перевірку;
• які дії можуть чинити під час перевірки посадові особи ДФС;
• скільки може тривати перевірка;
• як часто повторюються перевірки;
• як оформлюються результати фактичних перевірок.

Придбати видання