У разі здавання крові у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на кількість днів відпочинку за донорство.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 року № 239/95-ВР (далі — Закон № 239) керівники підприємств, установ, організацій зобов’язані безперешкодно відпускати з місця роботи за їх заявами осіб, які є або виявили бажання стати донорами, у дні відповідного медичного обстеження і здавання крові та (або) її компонентів.
Статтею 14 Закону № 239 передбачено, що особа, яка виявила бажання здати кров та (або) її компоненти, зобов’язана не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові та (або) її компонентів, повідомити письмовою заявою адміністрацію за місцем роботи чи навчання або командування військової частини, де вона проходить службу, про свій намір пройти таке обстеження і здати кров та (або) її компоненти.
У такій заяві зазначена особа має визначити додатковий день відпочинку, передбачений частинами 2 та 3 статті 9 або частинами 3 та 4 ст. 11 Закону № 239. Зазначена заява не подається у випадках, коли особа, яка виявила бажання здати кров або її компоненти, перебуває у відпустці, відрядженні, або у разі, коли її кров терміново необхідна для надання невідкладної медичної допомоги хворому.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 239 у разі давання крові та (або) її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові. Тобто у разі давання крові у період щорічної відпустки її тривалість потрібно продовжити на два дні.
Підставою для надання таких пільг є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та її компонентів.
