| Бойко Микола Дмитрович, доцент Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, адвокат |
У наш час швидко відбуваються події і так само швидко змінюється законодавство, і за змінами непросто встежити, а застосовувати їх на практиці й поготів. Тож не дивно, що в редакцію надходять листи із запитаннями, відповіді на які наші респонденти не завжди знаходять. От і ми вирішили звернутися до визнаного знавця трудового, податкового, цивільного законодавства, науковця і юриста-практика з величезним досвідом з проханням роз’яснити найбільш важливі й актуальні запитання.
| Шановний Миколо Дмитровичу, почнемо із запитання, яке, що називається, на часі й стосується законодавства, спрямованого на боротьбу з корупцією. Ми знаємо, що для окремих посадовців передбачено певні обмеження щодо трудової діяльності. Давайте з’ясуємо, для яких саме посадових осіб передбачено заборону працювати поза основним місцем роботи? |
Гарантуючи громадянам право на працю, законодавець у низці випадків для окремих категорій осіб, установлює обмеження (заборону) щодо прийняття на роботу чи зайняття певним видом діяльності. Скажімо такі обмеження встановлено Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Законодавством можуть встановлюватися певні обмеження й для окремих категорій посадових осіб державних підприємств.
| А чи можна на державному підприємстві з посадовими особами, зокрема керівником структурного підрозділу, укласти договір цивільно-правового характеру? |
Керівникові структурного підрозділу державного підприємства заборонено працювати у вільний від основної роботи час лише за сумісництвом, тобто за іншим трудовим договором. Працювати йому у вільний від основної роботи час за договором цивільно-правового характеру законодавство не забороняє.
| Розкрийте, будь ласка, на підставі яких цивільно-правових договорів можна залучати працівників підприємства до роботи у вільний від основної роботи час? |
Найчастіше фізичних осіб можуть залучати до праці як юридичні, так і фізичні особи договорами підряду та про надання послуг.
Підприємство-роботодавець може укласти з працівником, який перебуває у черговій відпустці, договір підряду на час відпустки для виконання ним певних робіт.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Замовником є особа, що зацікавлена в одержанні послуги відповідного роду, замовляє її надання на умовах, зазначених у договорі, контролює надання послуги та оплачує її. Ним може бути як юридична, так і фізична особа незалежно від наявності у неї статусу суб’єкта підприємницької діяльності.
Сторони мають зафіксувати сам факт надання виконавцем послуг, їхню тривалість і якість. На практиці це оформлюється відповідним актом.
Розлогіше інтерв’ю — у журналі «Довідник кадровика» № 12, 2016
