ЗАПИТАННЯ
Які дії роботодавця в разі, якщо працівниця вирішила перервати відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами?
ВІДПОВІДЬ
У ст. 17 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР сказано, що на підставі медичного висновку жінкам підлягає наданню оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів — 70) календарних днів після пологів починаючи з дня пологів.
За бажанням жінки та в разі, якщо немає медичних протипоказань, частину відпустки тривалістю 70 календарних днів, передбачену до пологів, може бути перенесено, і жінка її може використати частково або повністю після пологів починаючи з дня пологів. Тривалість такої відпустки обчислюють сумарно, і вона становить 126 календарних днів (140 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів) та підлягає наданню жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
Читайте також: Звільнення тимчасових працівників при виході на роботу постійного працівника з декрету
У ч. 1 ст. 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) визначено:
«Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами».
Допомога по вагітності та пологах підлягає призначенню працівниці на підставі медичного висновку, і після отримання роботодавцем відповідного фінансування від ПФУ її має бути виплачено їй у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати (п. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1105). Тобто всю суму допомоги працівниця отримує на початку відпустки.
Водночас перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами — це право працівниці, а не її обов’язок. Тому, перебуваючи в цій відпустці, жінка має право її перервати. Про це свідчить і ч. 10 ст. 179 КЗпП:
«Особи, зазначені в цій статті, повинні повідомити роботодавця про дострокове припинення такої відпустки не пізніш як за 10 календарних днів до дня дострокового припинення такої відпустки».
Тобто жінка, яка вирішила перервати декретну відпустку, має повідомити роботодавця про своє рішення за допомогою відповідної заяви, яку потрібно подати не пізніш як за 10 календарних днів до дня, з якого вона бажає перервати відпустку.
Читайте також: Чи можна працювати під час «декретної» відпустки?
Важливо врахувати, що працівниця повинна повернути суму страхової виплати за невикористані нею дні декретної відпустки. Отже, вона повинна знати про це під час подання заяви роботодавцю. Бажано, щоб у заяві працівниця вказала про готовність повернути суму допомоги за відповідну кількість днів. Наприклад, це можна сформулювати так:
Прошу достроково припинити мою відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами із 17.10.2024. Суму допомоги за невикористані дні відпустки зобов’язуюсь повернути в перший день виходу на роботу.
На підставі заяви роботодавець видає наказ про достроковий вихід із декретної відпустки, у якому вказує:
- дату переривання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами — із 17.10.2024;
- про необхідність проведення бухгалтерією перерахунку суми наданої допомоги по вагітності та пологах і проведення розрахунків із працівницею в установлений строк;
- підставу для видання наказу (заява працівниці про достроковий вихід із відпустки).
Утримувати суму допомоги за невикористані дні відпустки із зарплати працівниці в роботодавця немає підстав, адже це не відповідає умовам ст. 127 КЗпП, яка дозволяє роботодавцю проводити на підставі наказу (розпорядження) відрахування із заробітної плати працівників лише для покриття їхньої заборгованості перед підприємством, установою та організацією, де вони працюють. У разі дострокового виходу з декретної відпустки у працівниці виникає заборгованість у частині страхової виплати перед ПФУ, а не перед роботодавцем.
Тож питання щодо повернення суми допомоги потрібно обов’язково узгодити з працівницею до її виходу з відпустки, щоб не довелося його розв’язувати в судовому порядку (ч. 1 ст. 10 Закону № 1105).
Зрозуміло, що й роботодавець має повернути суму допомоги за невикористані дні відпустки, адже допомога по вагітності та пологах підлягає наданню застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Повертаючи кошти Пенсійному фонду, потрібно надати також відповідне обґрунтування причини їх повернення.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Крім того, таке рішення працівниці зобов’язує роботодавця внести корективи до додатка Д1 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 13 січня 2015 року № 4, змінивши кількість календарних днів відпустки у відповідному місяці, адже надалі під час обчислення середньої зарплати для нарахування лікарняних ця відпустка є поважною причиною для зменшення розрахункового періоду (п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26 вересня 2001 року № 1266). Звісно, потрібно відкоригувати й дані щодо суми допомоги, нарахованої працівниці.
Джерело: ЛІГА:ЗАКОН
