Права вагітних жінок та жінок у відпустці для догляду за дитиною до 3 років у трудовому законодавстві


До Головного Управління Держпраці звернулась громадянка, яка перебуває у декретній відпусці по догляду за дитиною до 3 років та є одночасно вагітною другою дитиною, з питанням роз`яснити її трудові права у разі ліквідації підприємства з яким вона перебуває у трудових відносинах.

В межах повноважень фахівець відділу з питань додержання законодавства про працю у Дніпровському регіоні Вікторія Капінус надає роз`яснення.

Звільнення вагітної жінки при ліквідації державного підприємства

Відповідно до статті 6 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пiд час звiльнення працiвникiв за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) має бути дотримано певного порядку вивiльнення та враховано переважне право на залишення на роботi, порядок якого передбачений статтею 42 КЗпП. Крiм того, в разi звiльнення за цiєю пiдставою дiють обмеження щодо звiльнення окремих працiвникiв, установленi статтею 184 КЗпП.

У період відпустки по догляду за дитиною до 3 років за жінкою зберігається робоче місце, про це вказано в статті 2 Закону України «Про відпустки»  від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР. У вимогах статті 184 КЗпП заборонено звільнення вагітних жінок, що мають дітей до 3 років.

Переведення та працевлаштування жінок, які перебувають у декретній відпусці

Під час ліквідації підприємства з правонаступництвом звільнення жінок, зазначених у частині 3 статті 184 КЗпП України можливе лише за пунктом 5 статті 36 КЗпП шляхом переведення на інше підприємство, установу, які є правонаступниками. При цьому правонаступник зобов`язаний прийняти таких жінок на роботу у порядку переведення.

У разі повної ліквідації звільнення таких жінок відповідно до вимог  статті 184 КЗпП відбувається з обов`язковим працевлаштуванням. Власник чи уповноважений орган здійснює їх працевлаштування самостійно або через державну службу зайнятості.

Звільнити вагітну жінку за власною ініціативою роботодавець також не має права. Звільнення допускається лише у разі повної ліквідації підприємства, де працює жінка. При цьому на власника підприємства покладається обов’язок працевлаштування вагітної.