Серед різних професійних категорій працівників судові експерти займають особливе специфічне місце, адже їх діяльність та різні відносини з ними регулюється переважно спеціальними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами (далі — НПА), а не лише «звичайним» Кодексом законів про працю в Україну (далі — КЗпП). Про такі спеціальні НПА, а також особливості трудових та відповідних інших відносин з судовими експертами ви і дізнаєтесь з цієї статті.
Хто може здійснювати судову експертизу
Засади судової експертизи згідно зі статтею 92 Конституції України визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 69 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК), статті 72 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК), статті 68 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАСУ), статті 69 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК), як експерт може залучатися і користуватися відповідними правами особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року № 4038-XII (далі — Закон № 4038).
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Таким чином, основним НПА, який регулює питання судової експертизи, а також діяльність судових експертів в Україні є Закон № 4038.
Згідно із статтею 1 Закону № 4038 судова експертиза — це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Також згідно із статтею 242 КПК, статтею 103 ЦПК, статтею 102 КАСУ, статтею 99 ГПК проведення експертизи може бути доручено відповідній експертній установі або конкретному експерту (експертам).
Докладніше про це йдеться у статті 7 Закону № 4038, де, зокрема, зазначається, що судово-експертну діяльність здійснюють
- державні спеціалізовані установи, до яких належать:
— науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
— науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України;
— експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України;
- судові експерти, які не є працівниками зазначених установ,
- інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених Законом №
При цьому у відповідних випадках окремі види судово-експертної діяльності можуть здійснюватися лише окремими категоріями установ. Наприклад, судова-експертна діяльність, що пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз, може здійснюватися виключно державними спеціалізованими установами. Також слід зазначити: оскільки судові експерти відповідно до статті 4 Закону № 4038 мають бути незалежними у своїй діяльності, для гарантування такої незалежності, серед іншого, передбачено і те, що установи судових експертиз, мають бути незалежними від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду.
ГАРЯЧА ЛІНІЯ — безплатні консультації для передплатників журналу «КАДРОВИК.UA»
Питання професійної класифікації судових експертів
Різні особи, які здійснюють в усталеному порядку судово-експертну діяльність, можуть працювати як на посадах різних експертів, зокрема судових, так і на відповідних інших посадах, наприклад, наукових співробітників у певних галузях знань.
При цьому назви їхніх посад мають відповідати як Закону № 4038, так і Національному класифікатору України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі — КП).
Слід мати на увазі, що якщо певний працівник працює на посаді експерта певної спеціалізації згідно з КП на «звичайному» підприємстві, то це ще не означає, що такий працівник може «автоматично» бути і відповідним судовим експертом (для цього такий працівник повинен відповідати і встановленим вимогам згідно з Законом № 4038).
Атестація судових експертів
Згідно із статтею 9 Закону № 4038 особи (працівники), які задіяні у содово-експертній діяльності можуть бути як атестованими судовими експертами, так і не атестованими фахівцями з відповідних галузей знань.
При цьому атестовані відповідно до Закону № 4038 судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.
Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення судовим експертам, яких внесено до зазначеного Реєстру, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.
Загальні питання атестації судових експертів регулюються відповідно до статті 16 Закону № 4038, у якій, зокрема, зазначається, що атестація проводиться з метою:
- присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю;
- підтвердження підвищення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю;
- присвоєння кваліфікаційного класу працівникам державних спеціалізованих установ, які мають кваліфікацію судового експерта, і здійснюється експертно-кваліфікаційною комісією.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Експертно-кваліфікаційні комісії
Для вирішення питань щодо проведення зазначених видів атестації, а також питань щодо тимчасового зупинення, поновлення та припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю, а також щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів при міністерствах та інших державних органах, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, згідно зі статтею 17 Закону № 4038 утворюються експертно-кваліфікаційні комісії, які діють відповідно до Закону № 4038 та положень про них, затверджених відповідним міністерством або іншим державним органом.
Склад експертно-кваліфікаційної комісії затверджується керівником відповідного міністерства або іншого державного органу, до сфери управління якого належать державні
Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»
0 (800) 21 99 77 • E-mail: info@mediapro.com.ua
До складу експертно-кваліфікаційної комісії входять:
- представники міністерства або іншого державного органу, до сфери управління якого належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність;
- судові експерти, які мають досвід роботи у сфері судово-експертної діяльності не менше п’яти років.
Також до складу експертно-кваліфікаційної комісії можуть бути включені фахівці у відповідній галузі знань наукових установ, закладів вищої освіти, державних органів та установ.
Строк повноважень члена експертно-кваліфікаційної комісії становить не більше п’яти років. Особа не може бути членом експертно-кваліфікаційної комісії більше ніж два строки поспіль.
Очолює експертно-кваліфікаційну комісію голова, який обирається на засіданні експертно-кваліфікаційної комісії з числа її членів шляхом таємного голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів експертно-кваліфікаційної комісії.
Голова експертно-кваліфікаційної комісії має заступника, який обирається в такому самому порядку, що й голова експертно-кваліфікаційної комісії, та здійснює повноваження голови у разі його відсутності.
Експертно-кваліфікаційна комісія може здійснювати свої повноваження через кваліфікаційну та дисциплінарну палати, які утворюються в її складі. Такі палати формуються з дотриманням вимог Закону № 4038 щодо експертно-кваліфікаційної комісії. У такому разі рішення приймаються відповідною палатою експертно-кваліфікаційної комісії.
Зразки документів • Посадові інструкції • Робочі інструкції
Для довідок: 0 (800) 21 99 77
Спори, пов’язані з рішенням експертно-кваліфікаційної комісії (кваліфікаційної або дисциплінарної палати експертно-кваліфікаційної комісії), вирішуються в судовому порядку…
Отже, судові експерти — це не просто штатні працівники чи фахівці за договором. Їхня діяльність регулюється низкою спеціальних нормативно-правових актів, які встановлюють окремий правовий режим праці, відповідальності та взаємодії з іншими органами. Саме тому роботодавцям, кадровикам і самим експертам важливо орієнтуватися не лише в нормах КЗпП, а й у спеціальному законодавстві. Докладніше про те, які НПА регулюють статус судового експерта; чим відрізняється правовий статус експерта установи судової експертизи від «вільного» експерта; особливості укладення трудових договорів із судовими експертами; які гарантії та обмеження діють у цій сфері — у статті Олександра Клименка «Судові експерти: особливості трудових та відповідних інших відносин з ними».
Джерело: КАДРИ.UA
