Саме на цю тему 7 червня 2017 року у Верховній Раді України відбулися відкриті парламентські слухання, на яких були присутні члени Всеукраїнської асоціації кадровиків та редакція журналу «Довідник кадровика». У парламентських слуханнях взяли участь народні депутати, представники державних органів влади, вчені та експерти у сфері пенсійного забезпечення, активісти громадських організацій, правозахисники.
Учасники слухань окреслили широке коло питань, зокрема звертали увагу на існуючі проблеми в пенсійному забезпеченні, як в цілому, так і щодо окремих категорій громадян – потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС, осіб з інвалідністю, в т.ч. з дитинства, вимушено переміщених осіб. Зачіпалися питання необхідності запровадження обов’язкової накопичувальної системи та розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення. а також наголошували на необхідності ретельно підготуватися до проведення пенсійної реформи.
Завершилися парламентські слухання виступами Міністра соціальної політики Андрія Реви та Голови Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмили Денісової, з текстом виступів яких ми вам пропонуємо ознайомитись.
Міністр соціальної політики Андрій Рева
Тема пенсійного реформування в цілому не залишить байдужим жодного не тільки в цій залі, а й поза її межами. І якщо запитати кожного громадянина України, чи влаштовує його нинішня пенсійна система, то, мабуть, немає людини, яка б сказала — мене влаштовує. Не влаштовує вона ні сьогоднішніх пенсіонерів, ні тих, хто збирається ними бути, ні, звичайно, владу. Тому, всі емоції, які сьогодні тут звучали, від того болю, який є в душах наших людей. І уряд, і я, як міністр, прекрасно розуміємо, про що йдеться.
Ви маєте знати, що ми знаходимось не у вакуумі й не розпочинаємо роботу з чистого аркуша. Сьогодні склалася ситуація, коли в країні 12 мільйонів пенсіонерів, переважна частина яких працювали 30 і більше років, мають пенсію на рівні прожиткового мінімуму. Тут лунали заклики: давайте забезпечимо всім за рахунок держави мінімальну гарантію — у цьому суть солідарної системи. Прекрасна ідея. Тільки хочу нагадати, що сьогодні середня пенсія в Україні державою забезпечується на рівні 1823 грн або трохи більше 50 % від прожиткового мінімуму, який ми визначили в минулому році. Більш того, щоб виплатити цю пенсію, половину коштів забираємо з бюджету, про що теж сьогодні абсолютно правильно говорили. Адже ми знаходимося в ситуації, коли жити на цю пенсію неможливо, а з іншого боку, для того щоб її платити, половину коштів датуємо з державного бюджету. І, власне кажучи, ця ситуація виникла не сьогодні й не вчора, до неї ми всі разом дружно йшли 25 років, слухаючи популістів.
І коли говоримо про причини, чому ми опинилися в такій ситуації, то найкращу відповідь дає назва сьогоднішніх Парламентських слухань: «Пріоритетність додержання страхових засад при реформуванні пенсійної системи».
Чому в нас така катастрофа в солідарній системі? Причина дуже проста — недотримання страхових принципів! Пенсію потрібно заробити! Саме порушення цього принципу призвело до катастрофи.
Якщо у нас можна отримувати пенсію за 15 років страхового стажу, знаючи, що повний страховий стаж за законом — 35 років, хто буде платити 35 років, якщо він знає, що йому дадуть пенсію за 15 років. Інше питання — навіщо платити більше, якщо все одно в того, хто заробив більше, заберуть і віддадуть тому, хто платив і працював менше. Чи потрібно дивуватися, що з 10,5 мільйонів, які сьогодні платять ЄСВ, 4,5 мільйони мінімізували свою участь в пенсійній системі до розміру мінімальної заробітної плати. Із цих 4,5 мільйонів станом на 1 грудня 2016 року 47 тисяч керівників приватних підприємств декларували заробітну плату 1450 грн. Якщо ми говоримо про реформування солідарної системи, то потрібно визнати — хочете гідну пенсію, ви повинні працювати і заробити її. Іншого шляху немає.
На жаль, у нас платять 10,5 мільйонів ЄСВ, а кількість людей працездатного віку — 26 мільйонів, і з них 16 мільйонів офіційно є такими, що працюють. Із 16 мільйонів платить ЄСВ 10,5 мільйонів. В Польщі за тих же показників платять ЄСВ 22 мільйони поляків. І коли нам сьогодні говорять — не потрібно переглядати страховий стаж, не потрібно посилювати вимоги, хай все буде так і далі, це призводить до того, що той, хто платить, мусить платити ще більше. Він платить за себе і за того, хто сьогодні сховався. І якщо далі будемо посилювати на нього навантаження, він взагалі перестане платити. Як із цього зачарованого кола вийти? Потрібно чесно сказати: хочеш мати пенсію — страхуйся і плати. Іншого шляху для наведення порядку і для відновлення справедливості не існує.
Я згоден з лідером Радикальної партії — Олегом Ляшком, коли ми говоримо про осучаснення пенсії. Сьогодні взагалі не було б дискусії, якби 6 грудня 2016 року в цій залі депутати 227 голосами не проголосували за Закон № 1774-VIII. Він дав підвищення мінімальної заробітної плати в Україні. До Пенсійного фонду надійшло додатково понад план 11 мільярдів грн. В результаті детінізації за перших 5 місяців в нашій країні зросла кількість платників ЄСВ на 362000 осіб. І це тільки перший крок. Якщо ми хочемо йти далі й мати можливість підвищувати людям пенсії, то потрібно працювати не з відсотками за рік страхового стажу, а виключно з рівнем заробітної плати. І якщо цей процес буде перманентним, а уряд ставить таке завдання, то осучаснення пенсії теж буде перманентним.
Жодної зміни щодо необхідного страхового стажу для інвалідів, для призначення пенсії по інвалідності закон не передбачає. Що стосується виключення пенсії в разі втрати годувальника — ніяких змін і припинення фінансування не передбачається.
Ви говорите, що людей передпенсійного віку не беруть на роботу, і це правда, це величезна проблема. Давайте внесемо до закону дуже просту правку — зобов’яжемо роботодавців мати не менше 4–5 % людей після 45 років. Нехай вони дотримуються цієї норми. І якщо людина буде скаржитися, що її не беруть на роботу під будь-якими приводами, ми повинні мати інструментарій, щоб вплинути на ситуацію. Потрібно обговорювати не загалом, а окремо положення цього закону, тоді зрозуміємо одну просту річ — бачення уряду збігається з баченням більшості людей, присутніх у цій залі. Кінцевою метою реформування пенсійної системи вважаємо створення її якщо не п’ятирівневою, то хоча б трирівневою. Ми хочемо повноцінної трирівневої системи, але зробити це потрібно правильно. У країні, де немає політичної та соціально-економічної стабільності, розраховувати на довгострокові інвестиції з боку людей важко.
Голова Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова
Хочу всіх привітати з тим, що 6 червня 2017 року набула чинності Конвенція Міжнародної організації праці № 102 про мінімальні норми соціального забезпечення. Що ця конвенція нам дає? Що пенсійна виплата не може бути менше, ніж 40 % при 30 роках стажу.
Страхові принципи й те, що відбувається зі страховими виплатами та призначенням пенсій нашим пенсіонерам, проілюстрував міністр. Але я хочу ще раз нагадати 3 цифри. На сьогодні 14 % пенсіонерів від майже 12 мільйонів отримують пенсію нижчу, ніж прожитковий мінімум або на рівні прожиткового — 1247 грн. 8 мільйонів — це 73 % від усіх пенсіонерів — отримують доплату до прожиткового мінімуму. Середня пенсія — 1828,33 грн. Це означає, що сьогодні пенсія становить 30 % від заробітної плати.
Дійсно потрібно говорити про пенсійну реформу, адже в ній закладені норми, які ми бачили через слайди, оприлюднені інформаційні довідки.
Страхові принципи — це добре, але потрібно зауважити, за рахунок чого і кого це відбувається. Ми підтримуємо народних депутатів, які є членами комітету і, сподіваюся, зможемо досягнути підвищення пенсій.
Осучаснення пенсії — це святий обов’язок кожного уряду, парламенту.
У 2008 році відбулося таке осучаснення за заробітними платами 2006-го року. У деяких такі розміри пенсій ще залишились, наприклад у чорнобильців, сьогодні про це вже говорили. Потім були ще невеликі зміни у 2012 році, а потім нічого не відбувалося. Ми говоримо про те, що кращі новели підтримуємо.
Також сьогодні є дискусійні питання, наприклад підвищення страхового стажу. Страховий стаж підвищити до 25 років із 1 січня 2018 року, а потім поступово до 35. Купівля трудового стажу не вирішить проблему. Інше питання — заміна коефіцієнта трудового стажу. Розуміємо, якщо буде так, як опубліковано на сайті Кабінету Міністрів України, то це відбудеться і для тих пенсіонерів, які, наприклад, в 2014 році, оформили пенсію. Їм перерахують за новою формулою.
Ще виникає питання — це тільки на 2018 рік буде замороження середньої заробітної плати чи й надалі. Якщо це тільки на один рік, а далі відбудеться осучаснення, то можемо підтримати.
На жаль, Україна на першому місці за зверненнями громадян до Європейського суду з прав людини. Після нас — Туреччина, Угорщина, Росія, Румунія. Ці справи виграють, є пілотні рішення, є багато вже прийнятих. Отже, потрібно робити пенсійну реформу в такий спосіб, щоб не погіршувати права людей сьогодні та в майбутньому, тому що це знову спровокує звернення до Європейського суду. І потім ми — наступне покоління — будемо виплачувати ці пенсії в сумах, які були передбачені законом.
Якщо людина заплатила за страховий стаж, вона розраховувала на цей розмір пенсії — і їй потрібно віддати відповідну суму. І не змінювати правила гри для цих людей, які завтра підуть на пенсію.
Щодо внутрішньо-переміщених осіб: не можна проводити дискримінацію за цим критерієм, потрібно порівняти всіх в правах.
Переглянути відеозапис парламентських слухань »
Прес-служба ВД «МЕДІА-ПРО»
