Гарантією для працівників, які направляються на підвищення кваліфікації, є вимоги статті 122 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), якою передбачено, що при направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством.
На виконання вимог статті 122 КЗпП Урядом було прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій із відривом від виробництва» від 28 червня 1997 року № 695 (далі — Постанова № 695).
Пунктом 1 Постанови № 695 для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій із відривом від виробництва (далі — навчання), зокрема, передбачено виплату добових за кожний день перебування в дорозі розміром, встановленим законодавством для службових відряджень. Іногороднім працівникам протягом першого місяця навчання добові виплачуються розміром, встановленим законодавством для службових відряджень для службових відряджень, а в наступному місяці, до закінчення терміну навчання, тим, хто одержує заробітну плату розміром менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, виплачується стипендія розміром 20 % добових.
Іншого нормативно-правовими актами з порушеного у зверненні питання не передбачено.
Згідно з викладеним, у разі якщо працівник направляється на навчання терміном більше одного місяця та його заробітна плата в наступному місяці, до закінчення терміну навчання, перевищує шість неоподаткованих мінімумів доходів громадян (на цей час сума дорівнює 102 грн), стипендія розміром 20 % добових відповідно до вимог постанови № 695 не виплачується.
Лист Мінсоцполітики від 8 жовтня 2019 року № 1253/0/204-19
