Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оплату праці» за особистою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок власника або уповноваженого ним органу. На підставі письмової згоди працівника підприємства про виплату заробітної плати на карткові рахунки юридична особа має право відкрити такі карткові рахунки в установі банку.
Працівник має право особисто укладати договір з установою банку про відкриття карткового рахунку. Після самостійного відкриття карткового рахунку він повинен подати до підприємства заяву про виплату заробітної плати на картковий рахунок у тій установі банку, де самостійно відкритий картковий рахунок.
Відповідно до статті 38 КЗпПУ працівник має право у будь-який строк розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, письмово попередивши про це роботодавця за два тижні. Попередження роботодавця про наступне звільнення є обов’язком працівника.
Випадки, коли на роботодавця покладається обов’язок звільнити працівника у строк, про який він просить, перелічені у статті 38 КЗпПУ: переїзд на нове місце проживання; переведення одного із подружжя на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку чи дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом; невиконання роботодавцем законодавства про працю чи умов колективного або трудового договору, інші поважні причини. Усі вони мають спільну ознаку — неможливість працівника далі продовжувати роботу.
За відсутності причин, що свідчать про неможливість продовження працівником роботи, сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви в межах двотижневого строку. У разі, якщо існує така домовленість, працівника можна звільнити навіть у день подання ним заяви про звільнення.
Роботодавець не має права звільняти працівника до закінчення двотижневого строку після подання заяви про звільнення, якщо працівник про це не просив, оскільки в межах вказаного строку він має право відізвати раніше подану заяву.
У разі, коли працівник самовільно залишив роботу (не попередив письмово роботодавця про звільнення за власним бажанням, залишив роботу до закінчення встановленого двотижневого строку попередження), роботодавець має право звільнити його за прогул (п. 4 ст. 40 КЗпПУ).
Євгенія Краєвська, головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці в області
Джерело: kirtu.gov.ua
