| Чи потрібно атестувати робоче місце оператора заправних станції? |
Атестація робочих місць за умовами праці – це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, які впливають на здоров’я і працездатність працівників у процесі трудової діяльності.
Атестація робочих місць за умовами праці проводитися відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі – Порядок № 442), та Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі – Постанова № 41).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 442 основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим органом і працівниками у сфері реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Керівник повинен організувати та провести на своєму підприємстві атестацію, якщо його виробництво (технологічні процеси, обладнання, сировина, продукція) є потенційним джерелом шкідливих та небезпечних факторів, які можуть несприятливо впливати на здоров’я працівників відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці», а також до пункту 4 Порядку № 442.
Роботодавець, який не володіє спеціальними знаннями, не може визначити шкідливість виробничого фактору, не провівши атестацію робочого місця. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації у терміни, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п’ять років відповідно до пункту 4 Порядку № 442.
Законодавством встановлено перелік професій з небезпечними або шкідливими умовами праці. Зокрема, такий перелік міститься у списках виробництв, професій та посад, що дають право на пільги при отриманні пенсії за віком; переліки робіт, на яких встановлюється підвищена оплата праці; список виробництв, робіт, професій та посад, робота на яких дає право на додаткову відпустку; перелік, що містить назви хімічних речовин, при роботі з якими рекомендується видавати молоко.
Автозаправні станції є об’єктами підвищеної небезпеки.
Професія оператора автозаправних станцій, зайнятого роботою на бензозаправленнні та заправленні мастильними матеріалами, передбачена позицією 116 в розділі XXXIII “Загальні професії в усіх умовах господарства” у Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах, в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в якиї дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці” від 17.11.1997 № 1290 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 741).
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Доплата за умовами праці сьогодні встановлюється чинним в Україні Порядком, затвердженим постановою Державного Комітету СРСР з праці і соціальних питань та Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 03.10.1986 № 387/22-78 «Про затвердження Типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях і порядку застосування галузевих переліків робіт, за якими можуть установлюватися доплати робітникам за умови праці». Конкретні розміри доплат за роботу із шкідливими та важкими умовами праці визначаються за результатами атестації робочих місць за шкалою передбаченою названим Типовим положенням.
Якщо на робочому місці за результатами атестації робочих місць за умовами праці встановлено перевищення допустимої концентрації хімічних речовин, зазначених у Переліку хімічних речовин, затвердженому наказом МОЗ СРСР від 04.11.1987 № 4420-87, молоко або інші рівноцінні продукти мають видатися відповідним працівникам безкоштовно. Рішення щодо безкоштовної видачі молока, або інших харчових продуктів працівнику ухвалюється згідно з Порядком безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам та службовцям, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці, затвердженим Постановою Державного Комітету СРСР з праці і соціальних питань і президії ВЦРПС від 16.12.1987 № 731/П-13.
Нагадуємо, що за несвоєчасне та неякісне проведення атестації робочого місця за умовами праці керівник підприємства несе відповідальність відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу законів про адміністративні правопорушення.
| Яка процедура проведення попереднього та періодичних медичних оглядів працівників згідно з наказом МОЗ України «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.2007 № 246? |
Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій (далі – Порядок), розроблений на виконання статті 17 Закону України «Про охорону праці», визначає процедуру проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов’язковому медичному огляді осіб віком до 21 року.
Роботодавець надає до Управління Держпраці у Чернігівській області заяву щодо визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.
ЗРАЗОК ЗАЯВИ
для визначення категорії працівників які підлягають попередньому (періодичним) медичним оглядам згідно з наказом МОЗ України № 246 від 1.05.07
вих. №_____ від_____
Начальнику Управління Держпраці
у Чернігівській області
Дорошенку С.В.
Прошу Вас розглянути надані документи та визначити категорії працівників (назва підприємства, адреса), які підлягають попередньому (періодичним) медичним оглядам у 20___ році з наступним складанням акта, відповідно до додатку 1 до пункту 2.2 Наказу МОЗ України від 21.05.07 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій».
До заяви додається:
– штатний розклад або список працівників за професіями (з печаткою та підписом керівника);
– лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу (карти умов праці).
Посада Підпис П І Б
М.П.
Лікар з гігієни праці Управління Держпраці у Чернігівській області за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи визначають категорії працівників та складає Акт визначення категорії працівників, які підлягають періодичному (попередньому) медичному огляду відповідно Додатку 1 до пункту 2.2 Порядку.
Роботодавець протягом одного місяця складає поіменні списки працівників, які підлягають періодичному (попередньому) медичному огляду згідно з Додатком 2 до пункту 2.3 Порядку та погоджує у територіальному органі Держпраці. По 1 примірнику надаються підприємству, лікувально-профілактичному закладу, який здійснюватиме медичний огляд працівників даного підприємства, робочому органу виконавчої дирекції Фонду, Держпраці.
ЗРАЗОК ЗАЯВИ
для погодження списків працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам
згідно з наказом МОЗ України № 246 від 21.05.07
вих. №_____ від_____
Начальнику Управління Держпраці
у Чернігівській області
Дорошенку С.В.
На підставі Акта визначення категорій працівників від 20___ р. прошу Вас узгодити поіменні списки працівників (назва підприємства, адреса), які підлягають періодичним медичним оглядам відповідно до пункту 2.3. Наказу МОЗ України від 21.05.07 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій».
До заяви додається:
– затверджені списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам у чотирьох екземплярах.
Посада Підпис П І Б
М.П.
На підставі списку працівників, які підлягають періодичним медоглядам, заклад охорони здоров’я складає план-графік їх проведення, погоджує його з роботодавцем і територіальним органом Держпраці.
У плані-графіку вказуються строки проведення медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження та лікарі, залучені до їх проведення. Медогляд лікарями проводиться тільки за наявності результатів зазначених досліджень.
Лікувально-профілактичний заклад протягом місяця після завершення медичних оглядів оформляє Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників у 6-ти примірниках.
Роботодавцем заключні акти погоджуються в територіальному органі Держпраці та направляються: лікувально-профілактичному закладу, роботодавцю, представнику профспілкової організації або уповноваженій працівниками особі, профпатологу (у випадку якщо серед обстежених працівників встановлено підозру на професійне захворювання), робочому органу виконавчої дирекції Фонду та Держпраці.
ЗРАЗОК ЗАЯВИ
для погодження Заключного акта за результатами періодичного медичного огляду працівників згідно з наказом МОЗ України № 246 від 21.05.07
вих. №_____ від_____
Начальнику Управління Держпраці
у Чернігівській області
Дорошенку С.В.
Направляємо для погодження Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників (назва підприємства, адреса), відповідно до пункту 2.17. Наказу МОЗ України від 21.05.07 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій».
До заяви додається:
– заключні акти за результатами періодичного медичного огляду працівників за формою, зазначеною у додатку 9 Наказу МОЗ України від 21.05.07 № 246 у 6-ти екземплярах;
– результати виконання запропонованих заходів попереднього заключного акта від 20___ року.
Посада Підпис П І Б
М.П.
Консультації з питань періодичних (попередніх) медичних оглядів та інших питань з гігієни праці можна отримати у відділі з питань гігієни праці Управління Держпраці у Чернігівській області, за адресою: м. Чернігів, вул. П’ятницька, 39, каб. 900, тел.: (0462) 675-548, каб. 504, тел.: (0462) 675-226.
| Які на сьогодні існують норми комплектування електроустановок електрозахисними засобами? |
У пункті 1.1.4. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» зазначено: засоби захисту, що застосовуються відповідно до цих Правил, повинні бути справні, випробувані і задовольняти вимогам НПАОП 40.1-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів», затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 253.
Правила експлуатації електрозахисних засобів поширюються на електрозахисні засоби, які експлуатуються в електроустановках. В цих Правилах наведено перелік засобів захисту, вимоги до них, обсяги і норми випробувань, порядок застосування, зберігання, а також норми комплектування засобами захисту електроустановок і виробничих бригад.
Вимоги Правил необхідно виконувати під час проектування та обслуговування електроустановок. Під час виконання робіт в електроустановках необхідно керуватись також державними галузевими актами з охорони праці, стандартами з безпеки праці, нормами та інструкціями заводів-виробників засобів захисту.
У пункті 4.2.5. НПАОП 40.1-1.07-01 вказано, що відповідальність за своєчасне забезпечення працівників і комплектування електроустановок випробуваними засобами захисту відповідно до норм комплектування, організацію належних умов зберігання, створення необхідного запасу, своєчасне проведення періодичних оглядів і випробувань, вилучення непридатних засобів і за організацію їх обліку несе власник цих засобів.
Перелік та кількість електрозахисних засобів визначено додатком 2 до пункту 4.2.9 Правил експлуатації електрозахисних засобів:
Норми комплектування засобами захисту
| Найменування засобів захисту | Кількість |
|---|---|
| Розподільні пристрої напругою понад 1000 В | |
| Ізолювальна штанга (оперативна або універсальна) | 2 шт. на кожний клас напруг |
| Покажчик напруги | 2 шт. на кожний клас напруг |
| Ізолювальні кліщі (за відсутності універсальної штанги) | 1 шт. на кожний клас напруг (за наявності запобіжників на ці напруги) |
| Діелектричні рукавички | Не менше 2 пар |
| Діелектричне взуття (для ВРУ) | 1 пара |
| Переносні заземлення | Не менше 2 шт. на кожний клас напруг |
| Захисні огородження (щити) | Не менше 2 шт. |
| Плакати і знаки безпеки (переносні) | За місцевими умовами експлуатації обладнання (далі – за місцевими умовами) |
| Захисні окуляри | 2 пари |
| Розподільні пристрої напругою до 1000 В | |
| Ізолювальна штанга (оперативна або універсальна) | За місцевими умовами |
| Покажчик напруги | 2 шт. |
| Ізолювальні кліщі | 1 шт. |
| Діелектричні рукавички | 2 пари |
| Діелектричні калоші | 2 пари |
| Діелектричний килим або ізолювальна підставка | За місцевими умовами |
| Захисні огородження, ізолювальні накладки, переносні плакати і знаки безпеки | За місцевими умовами |
| Захисні окуляри | 1 пара |
| Переносні заземлення | За місцевими умовами |
| Щити і пульти керування електростанцій і підстанцій, приміщення чергових електромонтерів | |
| Покажчики напруги | 1 шт. на кожний клас напруг понад 1000 В і 2 шт. на напругу до 1000 В |
| Ізолювальні кліщі на напругу понад 1000 В (за відсутності універсальної штанги) | 1 шт. на кожний клас напруг (за наявності запобіжників на ці напруги) |
| Ізолювальні кліщі на напругу до 1000 В | 1 шт. |
| Електровимірювальні кліщі | За місцевими умовами |
| Діелектричні рукавички | 2 пари |
| Діелектричне взуття | 2 пари |
| Інструмент з ізолювальними рукоятками | 1 комплект |
| Переносні заземлення | За місцевими умовами |
| Діелектричні килими | За місцевими умовами |
| Плакати і знаки безпеки (переносні) | За місцевими умовами |
| Захисні каски | 1 шт. на кожного працівника |
| Респіратори | 2 шт. |
| Захисні окуляри | 2 пари |
Норми комплектування є мінімальними і обов’язковими. Головним інженерам надається право залежно від місцевих умов (компоновки і напруги електроустановок, сфери обслуговування оперативних і ремонтних працівників і їхньої кількості у зміні або бригаді) збільшувати їхню кількість і доповнювати номенклатуру.
Управління Держпраці у Чернігівській області попереджає, що під час проведення перевірки в разі виявлення факту відсутності електрозахисних засобів, зазначених в нормах комплектування, посадовою особою Управління може бути прийнято рішення про заборону виконання робіт в діючих електроустановках електротехнічними працівниками підприємства та заборону експлуатації діючих електроустановках підприємства.
| З серпня набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, якою затверджено нові Списки для пільгового пенсійного забезпечення. Чи відбулися зміни з цього питання у сфері охорони здоров’я? |
Новою редакцією списків скорочено перелік спеціальностей і посад, працівники яких мають право виходити на пенсію на пільгових умовах.
3окрема, не матимуть права на пільгову пенсію працівники медичних закладів, що безпосередньо працюють із радіоактивними речовинами з активністю на робочому місці понад 10 мілікюрі радію-226 або еквівалентною за радіотоксичністю кількістю радіоактивних речовин, та на гамма-терапевтичних апаратах. Також виключено із Списків професію рентгенолаборанта, який працює у флюорографічному кабінеті.
У той же час, більшість професій залишилась у названих Списках без змін, у тому числі і у сфері здоров’я.
Так, до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість у яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у сфері охорони здоров’я включено:
лікарів-рентгенологів, а також лікарів, зайнятих у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок);
молодших спеціалістів з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодших спеціалістів з медичною освітою, зайнятих у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок);
рентгенолаборантів, зайнятих у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) та інші.
До Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими й важкими умовами праці, зайнятість у яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, увійшли:
медичні і фармацевтичні працівники, які заразилися під час виконання службових обов’язків вірусом імунодефіциту людини;
молодші медичні сестри (санітарки-прибиральниці) патологоанатомічних бюро, центрів, відділень, прозекторських, моргів;
працівники, зайняті в протичумних закладах;
працівники, які безпосередньо обслуговують хворих:
– у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах, лепрозоріях, психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини, будинках-інтернатах для психічно хворих, дитячих будинках-інтернатах для розумово відсталих дітей системи соціального забезпечення – молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині;
– в опікових і гнійних відділеннях – лікарі, молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині;
– в онкологічних закладах (підрозділах), центрах, диспансерах:
– лікарі, молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині, зайняті у відділеннях і кабінетах хіміотерапії та у дитячих відділеннях;
– у рентгенівських відділеннях (кабінетах) – молодші медичні сестри з догляду за хворими та інші.
| У зв’язку з наявністю в Україні ситуації, що загрожує національній безпеці, які гарантії трудових прав мають працівники, що прийняті на військову службу за контрактом у 2015 – 2016 роках, а також якщо працівника призвано на строкову військову службу? |
За працівниками, які були призвані під час мобілізації на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (ч. 4 ст.119 КЗпП).
За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності та у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам виплачується грошове забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (ч. 3 ст.119 Кодексу законів про працю України).
| Чи поширюється дія нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки на об’єднання співвласників багатоквартирного будинку? |
Згідно з Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» об’єднання співвласників багатоквартирного будинку – це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного і загального майна, зокрема, допоміжних приміщень, конструктивних елементів та технічного обладнання будинку (інженерні комунікації, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовиведення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання, елеваторних вузлів, а також елементів благоустрою території).
Відповідно до статей 4 і 18 цього Закону, основна господарська діяльність об’єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують, у тому числі, належне утримання будинку, його належний санітарний, протипожежний і технічний стан неподільного майна та загального майна, що належать членам об’єднання. Відповідна діяльність може здійснюватись безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами. Таким чином, належне утримання багатоквартирного житлового будинку можливе лише шляхом застосування найманої праці, безпосередньо чи через інших господарюючих суб’єктів.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про охорону праці» його дія поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. У відповідності до статті 13 цього закону роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Згідно зі статтею 14 цього закону працівник зобов’язаний знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.
Таким чином слід зробити висновок, що виконання своїх функцій об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку можливе лише за умови додержання ним вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
| Чи планується перегляд та внесення змін у застарілі, розроблені ще за радянських часів, нормативно-правові акти з охорони праці, на сучасні, з урахуванням європейських стандартів? Зокрема, потребують перегляду Правила безпеки і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (НПАОП 0.00-1.59-87), Правила техніки безпеки і виробничої санітарії на підприємствах по зберіганню та переробці зерна (НПАОП 15.0-1.01-88), Типова інструкція по організації безпечного ведення газонебезпечних робіт (НПАОП 0.00-5.11-85), Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в цукровій промисловості (НПАОП 15.8-1.28-72) та інші. |
Так. Державною службою України з питань праці проводиться відповідна робота. Тільки у листопаді поточного року на офіційному сайті Держпраці оприлюднені проекти наказів Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Правил охорони праці для працівників, зайнятих на роботах зі зберігання та переробки зерна», «Про затвердження Правил охорони праці працівників, зайнятих на цукровому виробництві», «Про затвердження Правил охорони праці для працівників виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв».
Зазначені нормативно-правові акти з охорони праці розроблені Державною службою України з питань праці відповідно до статті 43 Конституції України та Закону України «Про охорону праці», оскільки чинні на сьогодні Правила техніки безпеки і виробничої санітарії на підприємствах по зберіганню зерна Міністерства хлібопродуктів СРСР, затверджені наказом Мінхлібопродуктів СРСР від 18 квітня 1988 року № 99 (НПАОП 15.0-1.01-88) та Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в цукровій промисловості, затверджені постановою Президії ЦК Профспілки робітників харчової промисловості від 30 квітня 1972 року (протокол № 4) та міністерством харчової промисловості СРСР 19 вересня 1972 року (НПАОП 15.8-1.28-72) потребують перегляду та доопрацювання з метою приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства України. Також зараз у законодавстві про охорону праці відсутній відповідний нормативно-правовий акт з охорони праці, який регулював би відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці і встановлював би єдиний порядок організації охорони праці в галузі виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв.
| У цьому році ТОП «Промсервіс» звернулося до Державної служби України з питань праці щодо видачі дозволу на випробування електричного устаткування електричних мереж та отримало лист стосовно можливості виконання заявлених робіт за принципом мовчазної згоди. |
Відповідно до п.6 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі, якщо у встановлений законом термін строк суб’єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб’єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.
Термін дії мовчазної згоди на даний час законодавчо не врегульовано.
| Чи можна одним наказом надати щорічну основну відпустку і додаткову за шкідливі умови праці за атестацією робочих місць? |
Можна. Накази про надання відпусток усіх видів працівникам із важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці належать до групи наказів із кадрових питань тривалого строку зберігання (75 років; ст. 16 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5).
| Які основні вимоги нормативно-правових актів з охорони праці під час виконання ремонтних робіт в електроустановках, а саме: порядок видачі нарядів-допусків та дозволів на підготовку робочого місця; підготовку робочого місця та допуск працівників до роботи? |
Основні вимоги, щодо убезпечення працівників під час експлуатації електроустановок та безпечного виконання ремонтних робіт в електроустановках викладені в НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 № 4 а саме:
п. 3.2.9. Списки працівників, які мають право на видачу нарядів, розпоряджень, керівників робіт, допускачів, зазначених в пункті 3.2.1 цих Правил, переліки робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації визначаються особою, відповідальною за електрогосподарство, і затверджуються керівником підприємства. Зазначені списки і переліки підлягають щорічному перегляду та повторному затвердженню.
п. 3.3.1. Наряд на роботу виписується у двох примірниках за умови дотримання чіткості і ясності записів в обох примірниках. Заповнення наряду олівцем, виправлення і перекреслювання написаного тексту є неприпустимим.
В кожному електрогосподарстві підприємства роботи за нарядами і розпорядженнями слід обліковувати в призначеному для цього журналі обліку робіт за нарядами і розпорядженнями за рекомендованою в додатку 5 Правил формою.
п. 3.5.1. Підготовка робочих місць і допуск можуть провадитись тільки з дозволу оперативних працівників, а на підприємствах, де таких працівників немає, – з дозволу особи, яка видала наряд чи розпорядження за узгодженням з особою, відповідальною за електрогосподарство.
п. 3.5.5. Допуск до роботи за нарядами та розпорядженнями слід провадити безпосередньо на робочому місці.
п. 3.5.6. Допуск провадиться після перевірки технічних заходів з підготовки робочого місця.
В цьому разі допускач має:
– перевірити, чи відповідає склад бригади зазначеному у наряді або розпорядженні, та наявність у членів бригади посвідчень про перевірку знань;
– провести інструктаж: ознайомити бригаду зі змістом наряду, розпорядження; зазначити межі робочого місця і підходи до нього; показати найближче до робочого місця устаткування та струмовідні частини приєднань, що ремонтуються, та суміжних, до яких забороняється наближатися незалежно від того, перебувають вони під напругою чи ні;
– довести бригаді, що напруга відсутня, показом встановлених заземлень та перевіркою відсутності напруги, якщо заземлення не видно з робочого місця, а в електроустановках 35 кВ і нижче (де дозволяє конструктивне виконання) з наступним дотиком рукою до струмовідних частин, після перевірки відсутності напруги.
| Яка відповідальність передбачена за порушення державним службовцем вимог фінансового контролю, а саме за неподання, несвоєчасне подання декларації або подання недостовірних відомостей у декларації? |
Перелік корупційних правопорушень, які тягнуть за собою адміністративну відповідальність, визначено у Главі 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» впродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію.
У разі притягнення суб’єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб’єкт декларування зобов’язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.
За порушення державним службовцем вимог фінансового контролю передбачена адміністративна відповідальність. Зокрема, ст. 1726 КУпАП передбачає, що несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені ч. 1 або ч. 2, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.
Крім того, неподання, несвоєчасне подання декларації або подання недостовірних відомостей у декларації може розглядатися як порушення Присяги державного службовця (ст. 17 ЗУ «Про державну службу»), що може бути підставою для припинення державної служби відповідно до п. 6 ст. 30 ЗУ «Про державну службу».
| Що робити державному службовцю, якщо члени його сім’ї відмовляються подавати інформацію про свої доходи? |
Державні службовці зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи повні й правдиві відомості про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за звітний рік за встановленою формою щодо себе та членів своєї сім’ї.
Якщо один із членів сім’ї державного службовця відмовляються подавати відомості про свої доходи у звітному році, державний службовець повинен письмово звернутися до свого керівника та пояснити ситуацію.
Якщо наявна інформація про місце роботи того, хто відмовляється добровільно подавати свої відомості, установа, в якій працює державний службовець, може направити за місцем роботи такого члена сім’ї офіційний запит на отримання даних про доходи. Також запит про отримані членом родини доходи можна направити до відповідного органу Міністерства доходів і зборів України.
У разі ненадання декларанту членами сім’ї відомостей, передбачених декларацією, декларант у відповідному полі може поставити прокреслення, або зазначити «відомості не надано».
| Чи може додаткова відпустка як учаснику бойових дій надаватися тривалістю менше 14 календарних днів за бажанням працівника? Як і коли можна використовувати дні, що залишилися? |
Статтею 162 «Закону про відпустки» тривалість відпустки для учасників бойових дій чітко передбачена – 14 календарних днів. Така відпустка не належить до щорічних відпусток, а отже, на неї не поширюються норми, передбачені для щорічних відпусток. Також її не ділять на частини. Тобто така відпустка або надається повністю, або не надається взагалі. Не використана у поточному році «бойова» відпустка на наступний рік не переноситься.
Також відпустка як учаснику бойових дій не переноситься (не подовжується) на дні тимчасової непрацездатності працівника чи святкові і неробочі дні, що припали на її період.
| З якого віку може працювати неповнолітній? |
За загальним правилом, допускається прийняття на роботу лише осіб, що досягли шістнадцятирічного віку.
Відповідно до ст. 188 Кодексу Законів про працю України, за згодою одного з батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років.
Допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процедуру навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
| З якою метою проводиться атестація робочих місць за умовами праці на підприємстві? |
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Результати атестації використовуються підприємствами й організаціями також для здійснення заходів щодо поліпшення умов праці, встановлення пільг та компенсацій, передбачених чинним законодавством.
Атестація робочого місця за умовами праці проводиться згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442, а також згідно з Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою № 41 від 01.09.92.
Відповідно до п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації чи установі в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п’ять років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника.
| Які терміни розгляду звернень громадян? |
Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
| У яких випадках забороняється експлуатація ліфта? |
У відповідності до п. 9.7.15. Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів (далі – Правила) робота ліфта не дозволяється, якщо:
– відсутній паспорт чи відомості про реєстрацію;
– не проведено технічний огляд або експертне обстеження ліфта;
– закінчився зазначений у паспорті термін роботи ліфта;
– не призначено наказом працівників, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів, за організацію експлуатації та за справний стан ліфтів;
– відсутній атестований обслуговуючий персонал (електромеханіки, ліфтери);
– не виконані приписи посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці;
– знос канатів перевищує встановлені норми;
– є тріщини, деформації в металоконструкціях ліфта;
– несправні прилади і пристрої безпеки, а також мають місце інші несправності, які впливають на безпечну експлуатацію ліфта.
Ліфти, що відпрацювали зазначений у паспорті термін, згідно з п. 9.6.1. Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів повинні пройти експертне обстеження з метою визначення можливості та умов їх подальшої експлуатації.
Загальні вимоги до ліфтів установлює національний стандарт України ДСТУ 7309:2013 «Установки ліфтові. Ліфти класів I, II, III, IV, V та VI».
| Чи обов’язково працівник має відпрацювати двотижневий термін у разі звільнення за п. 1 ст. 36 Кодексу Законів про працю України? |
При звільненні за угодою сторін, в діючому законодавстві не передбачено відпрацювання у двотижневий термін. У разі звільнення за угодою сторін, а саме за п. 1. ст. 36 КЗпП України, дата звільнення визначається власником і працівником за домовленістю. Під час написання заяви працівником обов’язково вказується дата звільнення. Дата звільнення, яка вказана в заяві працівника про звільнення за угодою сторін, і є його останнім робочим днем.
Працівник має право розірвати трудовий договір в будь-який час, письмово попередивши власника про звільнення за два тижні, у випадку звільнення за ст. 38 КЗпП України, а саме – з ініціативи працівника.
| Яка, відповідно до чинного законодавства, має бути відстань від автомобільного газозаправного пункту до житлових будинків і громадських будівель? |
Відповідно до п 8.153 ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання» відстані від автомобільного газозаправного пункту до будинків та споруд різного призначення приймають за наступною таблицею:
|
Будинки та споруди | Відстані, м, від резервуарів АГЗП | ||
| надземних | підземних | ||
| При місткості одного резервуара і загальній в групі, м³ | |||
| до 5 | понад 5, до 10 | до 20 | |
| 1. Громадські, житлові будинки та споруди, будинки промпідприємств та сільськогосподарських підприємств
2. АЗС бензину резервуарів | 20
40 | 40
40 | 30
30 |
Мінімальні відстані від стаціонарних надземних та підземних резервуарів на АГЗП до приймальних та заправних колонок приймають – 5 м, до операторної – 15 м. Дозволяється встановлювати на АГЗП стаціонарні заправники газу заводського виготовлення, укомплектовані: резервуарами для газу загальним корисним об’ємом до 10 м³, насосами для перекачування газу, заправною колонкою, відповідними газопроводами та КВП.
Транспортна цистерна, що привозить газ від ГНС, повинна установлюватися від стаціонарної цистерни не ближче 5 м.
Крім того, згідно з п 8.155, не допускається розміщувати АГЗП в районі житлових масивів багатоповерхової забудови та в місцях з масовим перебуванням людей.
| Які документи необхідно подати до Управління Держпраці у Чернігівській області для погодження списку працівників, які мають право проведення оперативних переговорів з енергопостачальною організацією? |
Згідно з п. 2.2.11. «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (далі – Правила), список працівників, які мають право проведення оперативних переговорів з енергопостачальною організацією, визначається особою, відповідальною за електрогосподарство, затверджується керівником, погоджується з Держпраці і передається у відповідну оперативну службу енергопостачальної організації.
Відповідно до вимог п. 2.2.2. Правил, до оперативного обслуговування електроустановок допускаються працівники, які знають оперативні схеми, посадові і експлуатаційні інструкції, інструкції з охорони праці, особливості обладнання і пройшли навчання, дублювання та перевірку знань з цих Правил та ПТЕ.
Таким чином, для погодження вищезазначеного списку необхідно надати документи (посвідчення), що підтверджують навчання та перевірку знань з електробезпеки.
| Наше підприємство має на балансі електроустановку 10 кВ (КТП-10/0,4). Призначена особа, відповідальна за електрогосподарство. На підприємстві працює 5 чоловік і немає можливості самостійно обслуговувати вищезазначену електроустановку. Які основні вимоги безпеки при виконанні робіт по обслуговуванню електрообладнання сторонніми організаціями? |
Сторонні організації, що будуть виконувати роботи в електроустановках Вашого підприємства, працюватимуть як відряджені працівники, відповідно до п. 6.10. «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (далі – Правила). Відрядженим працівникам можуть бути надані всі права, а саме: право на видачу нарядів, розпоряджень, керівників робіт, членів бригади за виключенням підготовки робочого місця і допуск до роботи здійснюється у всіх випадках працівниками експлуатуючої організації (вимоги п. 6.10.9. Правил).
| Куди і які необхідно подавати документи для реєстрації технологічних транспортних засобів? |
Пакет документів подається у Центр надання адміністративних послуг міста Чернігова (м. Чернігів, вул. Рокоссовського, буд. 20а), або державним адміністраторам у районних державних адміністраціях (www.dkrp.gov.ua/info/107) за місцем реєстрації суб’єкта господарювання.
Порядок відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів (далі – Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 року № 8. Відповідно до п. 10 Порядку – реєстрація технологічного транспортного засобу здійснюється на підставі письмової заяви власника за зразком згідно з додатками 1 і 2 Порядку, до якої додаються копії:
- паспорта (для повнолітньої фізичної особи та особи віком від 16 до 18 років), свідоцтва про народження (для осіб віком до 16 років);
- документів, що підтверджують правомірність придбання технологічного транспортного засобу;
- наказу про призначення посадової особи, відповідальної за безпечну експлуатацію та технічний стан технологічного транспортного засобу (для юридичної особи);
- експлуатаційної документації;
- документів, що підтверджують оплату послуг за проведення технічного огляду;
- сертифіката відповідності, свідоцтва про визнання відповідності, декларації про відповідність для технологічного транспортного засобу, на який розповсюджуються відповідні вимоги.
До заяви додається також акт технічного огляду та позитивний висновок експертизи, проведеної фахівцями експертно-технічного центру, на відповідність технологічного транспортного засобу нормативно-правовим актам з охорони праці України (для технологічних транспортних засобів, виготовлених за межами України чи переобладнаних або самостійно зібраних).
Джерело: www.cn.dsp.gov.ua
