Остаточну крапку в трудовому спорі поставив суд
Суд апеляційної інстанції виніс рішення на користь Управління Держпраці у Кіровоградській області у справі щодо невиплати зарплати працівнику, яку той нібито не бажав отримувати.
У суді встановили, що працівник агрофірми звернувся на Урядову гарячу лінію зі скаргою на діяльність роботодавця, зазначивши, що йому не виплачують зарплату та з інших питань трудового законодавства.
Це стало підставою для інспекційного відвідування, за результатами якого склали акт та припис про усунення виявлених порушень. В акті зафіксовано, зокрема, порушення — невиплата зарплати.
Проте перевірка виконання вимог припису та усунення порушень трудового законодавства при повторному інспекційному відвідуванню встановила, що зарплата працівнику не виплачена у зв’язку з небажанням цього працівника її отримувати у касі агрофірми, банківського рахунку для перерахування коштів останній не має.
Суд першої інстанції погодився з такими доводами та дійшов висновку про відсутність у підприємства об’єктивної можливості провести розрахунок та виплату зарплати, а це свідчить про відсутність вини у порушенні приписів частини першої статті 115 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП).
Проте суд апеляційної інстанції дійшов іншого висновку. Він вказав на те, що в ході інспекційного відвідування встановлено, що виплата зарплати не здійснюється майже три роки, що не заперечується самим підприємством. Вказана обставина свідчить про допущення порушення ч частини першої статті 115 КЗпП.
Оцінивши акти, складені касиром та бухгалтером агрофірми про відмову працівника від отримання зарплати, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі не є достатніми та належними у спростування вини роботодавця щодо невиплати зарплати. Адже, за змістом вказаних актів працівник відмовлявся від отримання зарплати у присутності свідків, проте жодних даних щодо вказаних осіб та їх підписів акти не містять, так само як і дати їх складання. Належних доказів вчинення інших дій, на думку апеляційного суду, позивачем також не надано.